У статті розглядається проблема катастрофізму в польській поезії міжвоєнного десятиліття
XX cт. Авторка зосереджується головно на творчості одного з найцікавіших його представників -
Юзефа Чеховича. Розглядаються концепція поетичної мови, призначення поезії за Чеховичем, а також
досліджуються основні риси Чеховичівських візій (катастрофа і смерть, аркадійні візи як
альтернатива руйнуванню світу, катастрофізм та проблема людини).
This article deals with problem of a catastrophic trend in the Polish poetry of the XX century
30-ties. It is concentrated mainly on the poetry of the famous representative of the trend J .Czechowicz.
The characteristics of Czechowicz's poetic language and poetry's sense are given as well as the main
peculiarities of his catastrophic visions (catastrophy and death, Arcadia's landscapes as an alternative
to the worldwide destruction, catastrophism and man) are shown.
