Paul Feyerabend on the Scientific Worldview: Towards Questioning the Scientific Uniformity
Loading...
Date
2014
Authors
Petrunok, N.
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The purpose of the following article is to draw attention to main problems of scientific values as they were stated by Paul Feyerabend. Various philosophers and epistemologists have always tried to prove chosen principles and objectives, but only few dared to jeopardize their fundamentals. Stereotypes of searching for ultimate truth ceased to hold; however, scientific coordinates are still not qualified. Underlying ambiguities often remain unarticulated. Among those who ventured to shed light on them were the philosophers of post-positivistic branch. One of those who questioned science values in social, cultural, and philosophical approaches the most rigidly was Paul Feyerabend. By means of typical political concepts (such as ideology and propaganda) he detected basic objectives of scientists. Our main methodological tools in this research are comparative analyses of the sources and immanent critique of Feyerabend’s arguments. The scientific novelty is based on our core objective to clarify substantial obstacles for homogeneity of science. Does such homogeneity or unity exist at any level? Feyerabend’s answer is a weak "yes". He accepts such unity only as a useful assumption or a myth. In one of his latest books, Conquest of Abundance, he calls it a "flag" for the "people doing science". As Feyerabend diagnosed faults of relativism, instrumentalism, and realism – all of them are threatened by the same menace of being invalid to response the world "at face value" – we have to deal somehow with topics denounced by him. In conclusion, we show important implications for the creation of a specific worldview at the intersection of philosophy and science. Considering a number of negatives, in the article we elicit fruitful ideas of Feyerabend, and contextually question them without resorting to a superficial reproach.
Метою даної статті є привернення уваги до сформульованих Полом Феєрабендом головних проблем, які стосуються наукових цінностей. Філософи й епістемологи завжди намагалися довести обрані принципи й завдання, але небагато з них зважувалися поставити під ризик власні фундаментальні підвалини. Стереотипи пошуку остаточної істини не справдилися, а координати для науки досі не створені. Невизначеності часто лишаються не до кінця проясненими. Серед тих, хто ризикнув пролити на останні світло, – філософипостпозитивісти. Одним з тих, хто найбільш жорстко проблематизував цінності науки в соціальному, культурному й філософському плані, був Пол Феєрабенд. За допомогою типово політичних концептів (таких як ідеологія чи пропаганда) він викрив головні завдання науковців. Головний методологічний інструментарій дослідження - компаративний аналіз першоджерел та іманентна критика філософування Феєрабенда. Наукова новизна полягає у висвітленні суттєвих перешкод, які стоять на заваді гомогенності науки. Чи така гомогенність або єдність узагалі існує на будь-якому рівні? Феєрабенд припускає, що лише до певної міри "так". Цю єдність він сприймає тільки як корисне припущення чи міф. В одній зі своїх пізніх книжок, "Підкорення надміру", називає це "прапором" для "людей, які займаються наукою". Оскільки Феєрабенд визначив хиби релятивізму, інструменталізму і реалізму – усі вони перебувають під однаковою загрозою неспроможності відповідати дійсному світові – наше завдання в тому, щоб визначитися, як працювати з порушеними ним темами. У висновку показано важливі підстави для постання специфічного світогляду на межі філософії та науки. У статті ми висвітлюємо плідні ідеї Феєрабенда, враховуючи недоліки і проблематизуємо їх без поверхового критицизму.
Метою даної статті є привернення уваги до сформульованих Полом Феєрабендом головних проблем, які стосуються наукових цінностей. Філософи й епістемологи завжди намагалися довести обрані принципи й завдання, але небагато з них зважувалися поставити під ризик власні фундаментальні підвалини. Стереотипи пошуку остаточної істини не справдилися, а координати для науки досі не створені. Невизначеності часто лишаються не до кінця проясненими. Серед тих, хто ризикнув пролити на останні світло, – філософипостпозитивісти. Одним з тих, хто найбільш жорстко проблематизував цінності науки в соціальному, культурному й філософському плані, був Пол Феєрабенд. За допомогою типово політичних концептів (таких як ідеологія чи пропаганда) він викрив головні завдання науковців. Головний методологічний інструментарій дослідження - компаративний аналіз першоджерел та іманентна критика філософування Феєрабенда. Наукова новизна полягає у висвітленні суттєвих перешкод, які стоять на заваді гомогенності науки. Чи така гомогенність або єдність узагалі існує на будь-якому рівні? Феєрабенд припускає, що лише до певної міри "так". Цю єдність він сприймає тільки як корисне припущення чи міф. В одній зі своїх пізніх книжок, "Підкорення надміру", називає це "прапором" для "людей, які займаються наукою". Оскільки Феєрабенд визначив хиби релятивізму, інструменталізму і реалізму – усі вони перебувають під однаковою загрозою неспроможності відповідати дійсному світові – наше завдання в тому, щоб визначитися, як працювати з порушеними ним темами. У висновку показано важливі підстави для постання специфічного світогляду на межі філософії та науки. У статті ми висвітлюємо плідні ідеї Феєрабенда, враховуючи недоліки і проблематизуємо їх без поверхового критицизму.
Description
Keywords
Paul K. Feyerabend, Xenophanes, epistemological anarchism, scientific uniformity, ideology, abundance of nature, article, Пол К. Феєрабенд, Ксенофан, епістемологічний анархізм, уніформність науки, ідеологія, надмір природи
Citation
Petrunok N. I. Paul Feyerabend on the Scientific Worldview : Towards Questioning the Scientific Uniformity / N. I. Petrunok // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2014. - Вип. 6. - С. 113-124.