Концепт неволі в ліриці Тараса Мельничука

Loading...
Thumbnail Image
Date
2017
Authors
Борисюк, Ірина
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті проаналізовано різні репрезентації концепту "неволя", що може бути інтерпретований як втрата свого простору. Із цього випливає, що фольклорні мотиви, образи і навіть міфологічна картина світу в поезії Тараса Мельничука можуть бути потрактовані як засоби для осмислення фрагментарності, перверсивності й несамототожності світу. Власне, у його ліриці фольклорна мова долає брак слова, заповнює мовні порожнини, що утворилися як зумовлені насильством розриви у тканині буття. Зважаючи на це, концепт неволі в поезії Тараса Мельничука передано мовою міфу, що описує світ мертвих; таким чином, опозиція руху і нерухомості є визначальною. Отже, можна констатувати, що у ліриці поета встановлюється чітка ієрархічну відповідність, яка в той чи той спосіб дає змогу співвіднести різні рівні свого простору. Таким чином, від тілесноїдостеменності, заякореності в тіло, що може бути осмислена як найперший рівень упорядкування свого простору, залежить адекватність зовнішнього простору і тіла як внутрішнього простору, вміщеного в зовнішній простір навколишнього світу.
In the article, the different representations of captivity as our space deprivation are analyzed. The folklore motives and images, and even mythic worldview in Taras Melnychuk's poetry are treated as tools for the conceptualization of fragmentariness, perversity, and disharmony of the world. The folklore language overpasses the deficiency of words, fills in verbal lacunas which have been formed as breaks in the tissue of being, induced by violation. The concept of captivity in Melnychuk's poetry is described in mythic terms of the death world; therefore, the opposition of mobility / immobility is conceptualized as significant. In his poetry, Taras Melnychuk has established the well-defined hierarchical correspondence that allows correlating between different levels of my space. Therefore, the adequacy of the outer space and body as the inner space which is placed into it depends on the corporeal authenticity which can be conceptualized as the very first level of space ordering.
В статье проанализированы разные репрезентации концепта "неволя", который может быть интерпретирован как потеря своего пространства. Исходя из этого, фольклорные мотивы, образы и даже мифологическая картина мира в поэзии Тараса Мельничука могут быть рассмотрены как инструменты для осмысления фрагментарности, перверсивности и дисгармоничности мира. Собственно говоря, в его лирике фольклорный язык преодолевает нехватку слова, заполняет языковые пустоты, возникшие как вызванные насилием разрывы в ткани бытия. Ввиду этого концепт неволи в поэзии Тараса Мельничука передается языком мифа, который описывает мир мертвых; таким образом, оппозиция движения и неподвижности является для него центральной. Следовательно, можно констатировать, что в лирике поэта устанавливается четкое иерархическое соответствие, которое тем или иным образом позволяет соотнести разные уровни своего пространства. Таким образом, от телесной самодостаточности, заякорененности в тело, которая может быть осмыслена как самый первый уровень упорядоченности своего пространства, зависит адекватность внешнего пространства и тела как внутреннего пространства, помещенного во внешнее пространство окружающего мира.
Description
Keywords
сучасна українська поезія, Тарас Мельничук, фольклорний мотив, неволя, свій / чужий простір, стаття, contemporary Ukrainian poetry, Taras Melnychuk, folklore motif, captivity, our/their space, article, современная украинская поэзия, Тарас Мельничук, фольклорный мотив, неволя, свое/чужое пространство, статья
Citation
Борисюк І. В. Концепт неволі в ліриці Тараса Мельничука / Ірина Борисюк // Літературний процес: методологія, імена, тенденції : збірник наукових праць (філологічні науки) / гол. ред. О. Є. Бондарева. - Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. - № 9. - С. 75-79.