"Карпатський текст" у творчості Василя Герасим'юка: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Loading...
Thumbnail Image
Date
2018
Authors
Лаюк, Мирослав
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертаційне дослідження є першою в українському літературознавстві спробою системного комплексного аналізу "карпатського тексту" у творчості Василя Герасим'юка. У роботі окреслено термінологічне поле тексту, критерії визначення базових категорій, напрями його інтерпретації та аналізу; проаналізовано семіотику "локального тексту" та історію формування й дослідження "карпатського тексту". "Карпатський текст" Василя Герасим'юка, як і будьякий інший текст, у його герменевтичному тлумаченні, є "дійсністю, орієнтованою на розуміння". З'ясовано, що він постає як рухома система з позасистемними значеннями, представлена впорядкованим рядом знакових структур, що складають певну цілісність. У дисертаційній роботі чільну увагу приділено дослідженню семіосфери цього тексту, виявленню засобів формування семіотичного простору як текстової реальності, інтерпретаційне поле якої збагачується читачем. Визначено, що "карпатський текст" у Василя Герасим'юка постає виразником його естетичних та етичних настанов, своєрідним "посилом людству", тому тут відбувається зміна традиційних "локальних" характеристик, вирізняються "локуси смислоутворення" та "смислознищення"; Карпати набувають значення нової Axis Mundi – вертикалі оновленого міфопростору, тоді як "горизонталлю" є міфологічна Ріка – Дніпро. У роботі проаналізовано контамінації ключових міфологем та процес взаємодії "карпатського тексту" з "київським текстом", наслідком чого є набуття "карпатським текстом" всеукраїнського смислового наповнення. Оскільки базовою ознакою художнього мислення Василя Герасим'юка є міфологізм, з'ясовано, що здійснювана "карпатським текстом" "міфоініціація" дозволяє чітко визначити часопросторові ознаки, інваріантні міфологічні та символічні структури, а також виявити ритуальні інтенції тексту, проаналізувати засоби його ритуалізації. Виявлено: історія краю, держави й світу є віддзеркаленою у родинній історії поета; "поетична географія", що визначає ієрархічне структурування простору; деталізація і каталогізація культурних явищ, предметів побуту, ситуацій та типів; "філософія імені" – ось основні аспекти дослідження структурних, семантичних та символічних вимірів "карпатського тексту" В. Герасим’юка. Вивчено способи представлення історії роду Василя Герасим'юка, яка стає віддзеркаленням історії України. З'ясовано, що історична вісь "карпатського тексту" будується на одночасному поєднанні легенд і міфів з "реальними" історичними подіями; водночас, Герасим'юк у світовій історії вибирає тільки ті події, що мають стосунок до історії його роду та його землі; частково заміщує історією роду світову й біблійну історію; схематизує їх та контамінує. Герасим'юків "Карпатський текст" стає основою для постання нового націєтворчого історіософського міфу. Важливу роль в організації художніх структур "карпатського тексту" відіграє характер осмислення зв'язків людини й природи. Для з’ясування основних аспектів цих стосунків досліджено, яким чином Герасим’юк означує побутові аспекти життя людини-карпатця; це також стосується звичок і рис менталітету місцевих, їхнього говору, предметів щоденного життя. Отож, через означення простору та учасників опозиції "свої" // "чужі", через використання Герасим'юком різноманітних засобів ритуалізації відбувається ритуально-міфологічне структурування "карпатського тексту" та виявляється його телеологія: по-перше, переведення у вічність "слова", яке зникає у часі ("слово" тут має також значення "чину"); по-друге, залучення "магічних помічників", у тім числі власних книжок; по-третє, "естетичний та етичний посил людству" (за І. Дзюбою). Визначення інтертекстуальних реляцій – наступний етап дослідження "карпатського тексту". Виявлено, що поетика Василя Герасим'юка відзначається частим залученням до тексту мотивів, парафраз, відкритих чи прихованих цитат із творів інших авторів. Якщо говорити про інтертекст В. Герасим'юка – то це широка палітра українських і світових авторів різних часів, фольклор, звернення до попередніх власних творів та до різних видів мистецтва; усе це органічно вплітається до "карпатського тексту", підсилюючи його константні символічні значення. Здійснено концептуальний аналіз поезії Герасим'юка в контексті дослідження семіосфери "карпатського тексту" поета. Визначено, що базові концепти творчості Василя Герасим'юка вбирають у себе весь його культурний досвід і представляють авторське бачення світу, стаючи основою "карпатського тексту". Так, визначено й проаналізовано такі ключові концепти: "земля", "повітря", "вода", "вогонь", "поет", "слово", "музика", "Молода", "гуцули", "танець", "кахлі", "суха різьба" і "серпень за старим стилем", взаємозв'язки між ними. Оскільки концепти генерують асоціативний процес смислотворення, то ними означується не тільки концептосфера творчості поета (і "карпатського тексту"), а також її зв’язки з національною концептосферою (власне, національна концептосфера і постає як сума цих "локальних" концептосфер). У роботі доведено, що "карпатський текст" Герасим'юка інтертекстуально апелює до "всеукраїнського", а також стає підґрунтям формування української ідентичності. Визначено, що "карпатський текст" Василя Герасим'юка формувався ще в перших поетичних книжках, вибудовувався впродовж десятиліть і зміг перетворитися на цілісну семіотичну систему. Простежено основні етичні й естетичні константи творчості Василя Герасим'юка. З'ясовано, що особливістю Герасим'юкового "карпатського тексту" є відкритість його багатошарової динамічної структури, а онтологія, аксіологія, телеологія цього тексту підтверджують його органічність і художню цілісність. Визначено, що така ситуація зумовлена передусім тим, що поет сам є носієм карпатського етосу, але так само він зданий фокусувати різні культурно-історичні, фольклорно-етнографічні образи цього краю, об'єднувати та трансформувати їх. У роботі доведено, що "карпатський текст" Василя Герасим'юка є поліфонічною системою, де "діалогічність" передбачає "метамовний аналіз", а будь-який фрагментарний інтекст апелює до "семіотичного цілого". Текстуальний аналіз показав, що творчість Василя Герасим'юка є взірцем поетичної цілісності в сучасній українській літературі, що засвідчують повторюваність тем і мотивів, їхня наскрізність, повсюдне анонсування наступних текстів і апеляція до попередніх, "програмовість" творчості. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що у роботі вперше комплексно досліджено "карпатський текст" у творчості Василя Герасим'юка, доведено його цілісність, визначено контексти розуміння, зв'язки з культурною традицією та міру самобутності цього тексту. Також виявлено його передісторію – означено етапи постання "карпатського тексту" в українській літературі. Уперше здійснено концептуальний аналіз поезії Василя Герасим'юка в контексті дослідження семіосфери "карпатського тексту" поета. Практичне значення дисертації полягає в означенні нового аспекту дослідження поезії Герасим'юка та окресленні підходів до вивчення "карпатського тексту" в українській літературі. Це дозволяє, по-перше, осмислити творчість поета в контексті української культурної традиції; подруге, обґрунтувати необхідність сприйняття і тлумачення всього корпусу поетичних текстів Василя Герасим'юка як складної системної цілісності (що необхідно враховувати при виданні та коментуванні його творів). Результати представленого в дисертації теоретичного та практичного аналізу можуть бути використані дослідниками "локальних текстів" української літератури та культурної семіосфери в цілому, сприятимуть осмисленню ритуально-міфологічних інтенцій художнього тексту та архітектоніки естетичного дискурсу.
Thesis for the degree of candidate of Philological Sciences with a specialization 10.01.01 – Ukrainian literature. – Taras Shevchenko Institute of Literature, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2018. This dissertation research is the first attempt to make a systematic and complex analysis of the “Carpathian text” of Vasyl Herasymiuk in the Ukrainian literary studies. The work outlines a terminological field of text, criteria for determining the base categories, directions for its interpretation, and analysis of the “text”; the semiotics of the “local text” and the history of the “Carpathian text” formation and investigation were analyzed. The dissertation ascertains that “Carpathian text” of Vasyl Heraymiuk, as well as any other text in its hermeneutical interpretation, is an “understanding-oriented reality”. This movable system with the out-system categories is presented as a range of signs structures which form a holistic unity. The main focus in the dissertation is allocated to the research of the semiosphere of the text; to the determination of means of semiotic space formation as a text reality, the interpretational field of which is enriched by the reader. It was found out that Vasyl Herasymiuk’s “Carpathian text” expresses his aesthetic and ethical attitudes as a peculiar “appeal to humankind”. Therefore, there occurs a change of the traditional “local” characteristics, as “loci of the symbolic senses creation” and “loci of the symbolic senses destruction” appear; the Carpathians become a new Axis Mundi – vertical line of the renewed mythological space, while the mythological river Dnipro appears to be “horizontal”. The work observes how “Carpathian text” of Vasyl Herasymiuk acquires all-Ukrainian significance. Since mythology is a basic characteristic of V. Herasymiuk’s artistic mentality, it was discovered that “initiation by the myth” provided by the “Carpathian text” allows the determination of the time and space characteristics, invariant mythological and symbolic structures, and revealing text’s ritual intention with the analysis of its ritualization means. It was revealed that the history of land, state and world is reflected in family history; “poetic geography” which determines the hierarchical structuring of the space; detailing and cataloging of cultural phenomena, household items, situations and types; and “philosophy of name” – are the main research aspects of the structural, semantic and symbolic spaces of Vasyl Herasymiuk’s “Carpathian text”. The reflection on the connections between the human and nature plays a significant role in the organization of the artistic structure of “Carpathian text.” In order to find the main aspects of these relations, it is necessary to discover the ways in which Herasymiuk shows the household aspects of the Carpathian man’s life; it is also related to habits and mentality features of the locals, their language, and household items. Therefore, through the determination of the space and the members of the opposition “own” // “alien,” and by the use of different means of ritualization, the ritual and mythological structuring of the “Carpathian text” occurs, and its teleology comes out: firstly, the “words” which disappear in time are becoming infinite; secondly, Herasymiuk attracts “magical assistants,” including his own books (“There Was a Land” – “there is a poet”); thirdly, “an aesthetic and ethical appeal to humankind” (I. Dziuba). The determination of the intertextual relation is the next stage of the investigation. The poetics of Vasyl Heraymiuk is distinguished by the frequent implications of motives, paraphrases, and direct or hidden quotations from other authors’ works. The intertext of Herasymiuk is a wide palette of Ukrainian and worldwide authors of different times, folklore, an appeal to his own works, and other kinds of art. All this organically intertwined in his “Carpathian text”. The conceptual analysis of Herasymiuk’s poetry in the context of the poet’s “Carpathian text” semiosphere was conducted. It was defined that the basic artistic concepts of Vasyl Herasymiuk comprehend all his cultural experience and present author’s original vision of the world, becoming the ground of the “Carpathian text’s” sphere of concepts. Therefore, such key concepts were defined and analyzed: “land”, “air”, “water”, “fire”, “poet”, “word”, “music”, “Bride”, “gutzuly”, “dance”, “tiles”, “dry carving” and “August in the old style”. Since these concepts generate the process of sense creation, they define not only the conceptual sphere of the poet’s work (and “Carpathian text”) but also its connection with the national sphere of concepts (actually, the national sphere of concepts arises as the sum of the “local” spheres of concepts). Therefore, the dissertation is dedicated to the investigation of the way in which the “Carpathian text” appeals intertextually to the generally “Ukrainian,” and becomes a ground to the nation-building historiosophical myth of creation, as well as the mean for Ukrainian identity formation. The dissertation proves integrity, defines the context of understanding, the links with the cultural tradition, and the measure of “Carpathian text’s” originality in the works of Vasyl Herasymiuk.
Description
Keywords
"карпатський текст", Василь Герасим'юк, "вісімдесятники", структура, семантика, символіка, концепт, “Carpathian text”, Vasyl Herasymiuk, “visimdesiatnyky”, structure, semantics, symbolics, concept, дисертація
Citation
Лаюк М. М. "Карпатський текст" у творчості Василя Герасим'юка : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук / М. М. Лаюк ; наук. кер. : Кісельова Л. О. ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Києво-Могилян. акад.", НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. - Київ : [б. в.], 2018. - 209 с.