10.02.01 - українська мова
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Українська мова в соціолінгвістичному аспекті : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук(2005) Масенко, ЛарисаАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України. – Київ, 2005. Дисертацію присвячено дослідженню мовної політики, яку провадив радянський уряд в УРСР, та аналізові сучасної мовної ситуації України, деформації якої спричинено процесами мовно-культурної асиміляції в період колоніальної залежності України від Росії. Радянську мовну політику проаналізовано в двох аспектах – зовнішньому , спрямованому на звуження функцій, сфер вживання і соціальної бази української мови, і внутрішньому, що виявлявся у втручанні органів влади в правописну, термінологічну та лексикографічну практики з метою нівеляції самобутніх рис української мови і штучної активізації процесів її зближення з російською мовою. Загальну характеристику мовної ситуації України здійснено за даними всеукраїнських соціологічних опитувань. Проведено комплексне соціолінгвістичне дослідження мовної ситуації Києва, визначено показники демографічної і комунікативної потужності української і російської мов у столиці, оцінні характеристики обох мов у київському соціумі, співвідношення двох мов у різних сферах вживання, виявлено ставлення киян до української мови як державної та зміни в масовій свідомості щодо перспектив розширення сфер вживання української мови. Досліджено також явище змішування української і російської мов, розглянуто креолізований тип усного мовлення, сформований внаслідок домінування російської мови в міських середовищах, визначено ареал його поширення і місце в системі форм побутування української мови. Дисертація окреслює шляхи подолання кризової мовної ситуації країни, визначає практичні завдання державної мовної політики.Item Етнокультурні особливості ідеографічної параметризації української лексики: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук(2009) Савельєва, Любов; Карпіловська, ЄвгеніяАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 — українська мова. — Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. —Київ, 2009. Головна мета дослідження – виявлення та аналіз етнокультурних особливостей ідеографічної параметризації назв осіб за місцем проживання, виявлення етноконотацій в їхній семантиці та з’ясування значущості етноконотацій різних типів для цієї лексико-семантичної групи слів української мови. Основні теоретичні та практичні результати дисертації полягають у комплексному підході до аналізу, опису та лексикографічного моделювання етноконотацій в семантиці українських іменників – назв осіб за місцем проживання. У дослідженні прийнято широке і вузьке трактування поняття етноконотація. Етноконотація в широкому значенні становить вияв зв’язку з історією та культурою народу в самій ідеографічній параметризації лексики, реалізацію номінації певного етнокультурно маркованого поняття, значущого для когнітивної свідомості українського народу. Етноконотацію у вузькому значенні розуміємо як вияв етнокультурної специфіки в семантиці окремого слова, у способі оформлення етнокультурно маркованого поняття у мовній свідомості українців. Основу синоптичної схеми пропонованого в дослідженні електронного лінгвокультурологічного словника ідеографічного типу становлять як широкі, так і вузькі етноконотації, або етнокультурно марковані компоненти семантичної структури слів. Синоптична поняттєва схема цього словника відображає національномовну специфіку загальних синоптичних схем традиційних ідеографічних словників, а сам словник у своєму корпусі унаявнює етнокультурно марковані конотації (етноконотації) різних типів у семантиці окремих слів в часовій і просторовій перспективі функціонування української мови. Лексична частина електронного лінгвокультурологічного словника ідеографічного типу охоплює 441 лексико-семантичний варіант іменників-назв осіб за місцем проживання. Внаслідок формалізованого аналізу їхніх дефініцій у тлумачних словниках їх зведено до 57 концептів різного ступеня узагальнення, організованих в синоптичну схему – модель ідеографічної параметризації тематичної групи назв осіб за місцем проживання. До складу синоптичної схеми входять 40 видових концептів третього рівня, на основі яких побудовано словникові статті, 16 видових концептів другого рівня, що об'єднують статті до окремих лексем у поняттєві групи, та один родовий концепт першого (граничного для цієї групи лексем) рівня ідентифікації НАЗВА ОСОБИ ЗА МІС ЦЕМ ПРОЖИВАННЯ. Вузькі етноконотації-конкретизатори різних типів локалізовані на другому і третьому рівнях ідентифікації лексичної семантики досліджуваних НОЗМП. З метою структурування статей словника на підзони виділено диференційні лексичні ознаки, за якими у межах статей сформовано синонімічні ряди, і словотвірні ознаки, за якими похідні об’єднано в словотвірні пари, ланцюжки чи парадигми. Електронний лінгвокультурологічний словник ідеографічного типу (ЕЛКСІТ) відображає ідеографічну параметризацію назв жителів в українській мові в їх зв’язках з твірними власними та загальними назвами місць їх проживання, що становлять дві групи об’єктів: 1) природні об’єкти – природні середовища, зони, області, типи рельєфу, природних територій; 2) створені людиною об’єкти – адміністративно-територіальний устрій України; типи українських поселень; система історико-етнографічних та етнокультурних регіональних одиниць: природно-історичні області, історико-етнографічні регіони, історичні зони, етнографічні райони.Item Суфіксальний словотвір іменника в говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук(2003) Дика, Людмила; Гриценко, ПавлоАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Інститут української мови НАН України, Київ, 2003. У дисертації на підставі магнітофонних записів діалектного мовлення (понад 70 годин звучання) та зібраних за програмою матеріалів здійснено аналіз похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя; виявлено інвентар словотворчих афіксів; з’ясовано семантичні поля кожного суфікса у межах граматичних родів іменника; встановлено омонімічні та синонімічні відношення між суфіксами; окреслено продуктивність словотворчих моделей і афіксів. Дослідження показало, що творення нового слова відбувається в межах певної лексико-словотвірної групи, що є вужчим поняттям, ніж словотвірний тип, визначальними факторами при цьому є відповідний суфікс як класифікуючий елемент і загальна семантика лексико-словотвірної групи. Текстовий дискурс лексико-словотвірних явищ відтворює умови формальної та функціональної варіативності суфіксальних похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя.