Ідеї природного права у творчості Гуго Гроція

Abstract

Стаття присвячена аналізу правової спадщини видатного мислителя Середньовіччя Гуго Гроція, який був одним з фундаторів природного права і основоположником сучасного міжнародного права. Підкреслено, що основна заслуга Гроція в царині теорії природного права полягає в тому, що він сформулював її в термінах сучасного на той час гуманітарного знання, знання Нового часу. Гроцій належить до представників раціоналістичної школи мислення з яскраво вираженим антропологічним забарвленням. Зазначено, що використання такої методології дослідження природного права не було його винаходом, оскільки інші вчені Середньовіччя також використовували таку методологію. Одначе використання цієї методології Гроцій довів до високого рівня досконалості, що дало йому можливість сформулювати поняття, розкрити сутність та описати прояви природного права в точних, вивірених виразах. Це надало знанню про природне право значно вищий, у порівнянні з його попередниками, рівень достовірності. Крім того, Гроцій суттєво модифікував вчення про природне право та обґрунтував його співвідношення з внутрішньодержавним правом на етапі переходу суспільства від феодального до буржуазного, поклав початок відокремленню природного права від богослов’я, розкрив джерела природного і внутрішньодержавного права, зв’язок справедливості з правом, обґрунтував поділ міжнародного права і внутрішньодержавного права. Одним із головних здобутків Гроція є обґрунтування права на опір владі. Нарешті, Гроцій став по праву фундатором систематичного вчення про тлумачення права – герменевтики.

The article is devoted to the analysis of legal scholarship attributed to Hugo Grotius, the famous philosopher of Middle Ages. He was one of the founders of natural law and current international law. The focus is made on the fact that his biggest contribution within the boundaries of natural law is that he formulated it within the contemporary humanitarian knowledge as the knowledge of the New Time. Grotius belongs to rationalist school of thought with clear anthropological focus. It is also stressed that this was not his invention, while other scholars of the same age did also use it. However, the application of this methodology by him provided possibility to formulate the essence, and describe the ideas of natural law using exact thorough phrases. This provided the knowledge of natural law a higher level of authenticity. Moreover, Grotius has substantially modified the scholarship concerning the natural law, described its correlation with state law in the period of societal passage from feudal to bourgeois state, started the differentiation of natural law from theology, pointed out the sources of natural and state law, the connection of justice and law, the division between national and international law. One of his most important achievements is the grounding of the right to the protest against the ruling power. Finally, Grotius has become the founder of the systematized study on legal interpretation called hermeneutics.