Elimination of Employment Discrimination of the Persons with Disabilities: International Standards and Ukrainian Legislation

Abstract

Employment discrimination is one of the factors resulting in a high rate of the unemployed the the persons with disabilities who would like to get a job. This is not only a social problem but economic as well. The paper aims to analyze the existing international and Ukrainian legal regulations for the persons’ with disabilities employment, particularly the issues of discrimination in employment, possible positive discrimination, and the economic and social effect of an increasing number of the employed persons with disabilities.

Дискримінація осіб з інвалідністю у сфері працевлаштування – це один із факторів, які спричиняють високий рівень безробіття серед осіб з інвалідністю. У статті наголошено, що це не лише соціальна проблема, а й економічна. Метою цієї публікації є науковий аналіз міжнародного та національного українського правового регулювання працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема питань щодо дискримінації у працевлаштуванні, можливих позитивних дій, а також економічного та соціального ефекту від збільшення рівня трудової зайнятості осіб з інвалідністю. У статті окрему увагу звернуто не лише на нормативне регулювання відносин працевлаштування осіб з інвалідністю, а й на адміністративно-правові важелі забезпечення обов’язкового працевлаштування таких осіб. Наголошено на доцільності поширення встановлених квот на усіх роботодавців, незалежно від джерел фінансування. Тому норму про незастосування положення статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо встановлення квоти робочих місць для працевлаштування потрібно удосконалити і забезпечити рівність роботодавців щодо обов’язкового працевлаштування осіб з інвалідністю. Ця публікація також містить тезу про те, що основною метою працевлаштування осіб з інвалідністю є не обов’язкова праця таких людей, а залучення їх до суспільного життя, повне включення їх у суспільство на рівних з іншими людьми засадах. До того ж гідна праця дає можливість гідного життя, тобто має позитивний економічний ефект. Однак примушування роботодавців працевлаштувати у себе людей з інвалідністю часто призводить, навпаки, до відторгнення таких працівників від соціуму. Вважаємо, що рівне ставлення до осіб з інвалідністю потрібно формуватися рівними можливостями. Тому акцент у правовому регулюванні варто робити саме на недискримінації у працевлаштуванні, яка забезпечуватиметься, в першу чергу, конкурентною професійною освітою осіб з інвалідністю та економічними методами стимулювання отримання першого робочого місця особою з інвалідністю.