Abstract:
У статті досліджується роль емоційної складової в перебігу соціальних трансформацій українського суспільства. Емоційне тло суспільного життя розглядається як таке, що має свою логіку розгортання, втілену в послідовних перетвореннях типових "ланцюжків емоцій". Відправною точкою дослідження стало перетворення "ланцюжків емоцій" під час Революції Гідності 2014 року. Це відкрило можливості для аналізу специфічних трендів емоційних трансформацій у часі, оскільки момент "пікових переживань" має досить тривалий пролонгований вплив. Моніторинг емоційних трансформацій здійснено на основі поєднання якісного та кількісного підходів. Використано матеріали 6 фокус- груп та 4 глибинні інтерв'ю, проведених у грудні 2013 року безпосередньо з учасниками протестів на Майдані;матеріали 60 фокус-групових дискусій, проведених у квітні - липні 2013 року з тими, хто не брав безпосередньої участі в подіях на Майдані; матеріали 21 фокус-групової дискусії, що їх проведено у березні - квітні 2017 року; матеріали репрезентативного загальноукраїнського опитування населення, здійсненого в рамках моніторингу Інституту соціології НАНУу червні - липні 2017 року. В результаті аналізу було виокремлено 3 групи трендів емоційних трансформацій: мобілізувальні, потенційно активізаційні й такі, що блокують активність. Кількісне дослідження дало змогу оцінити поширеність зафіксованих “ланцюжків емоцій”. Найпоширенішою виявилася група трендів, що блокують активність, мобілізувальні тренди актуалізовані слабше, що мінімізує загрозу масового перетворення стану напруженості в дії в актуальній суспільній ситуації.
