Освітня та молодіжна політики як знаряддя національного відродження в соціальному проекті вищої військової ієрархії вішістської Франції

Abstract

Розповсюдження пацифістських цінностей у Франції 20-30-х рр. спричинило падіння престижу суспільної ролі офіцера. У відповідь, військові почали вважати себе хранителями таких цінностей як патріотизм і самопожертва. Вони розуміли ці цінності в підкреслено антиліберальному значенні, а опинившись при владі спробували реформами у сфері освітньої та молодіжної політик реалізувати антидемократичний соціальний проект.

Internationalist values’ domination in interwar France decreased a social prestige of officers. The officers, consequently, adopted an antiliberal interpretation of patriotism, self-sacrifice and other values they supposed themselves to protect. Coming to power, they tried to implement an openly antidemocratic social project by the means of reforms in educational and youth policies