У статті на матеріалі фентезі-наративів «Відьмацька сага» Анджея Сапковського, «Пісня
Льоду й Полум’я» Джорджа Мартіна та «Зворотний бік» Дари Корній літературу фентезі
розглянуто як обнадійливу і здатну надихнути читачів непевного сьогодення.
Під час розгляду питання автор зосереджується на двох аспектах. Перший аспект –
дослідження міфологічного походження надії у творах фентезі. Другий аспект – аналіз різних
способів досягнення обнадійливого ефекту у фентезі: зображення у фентезі-наративах
персонажів, чиї якості та чесноти уподібнюють їх міфічним героям західного культурного
простору і відтак роблять носіями надії та взірцями для наслідування, та явища прикінцевої
евкатастрофи – остаточного обнадієння.
The aim of this article is to examine fantasy fiction as a narrative which is, in its core, hopeful and thus
able to inspire people in the age of uncertainty.
According to J. R. R. Tolkien, a renowned creator of the fantasy genre, hope is integral to every fairystory
of quality, fantasy included. The main reason behind this fact is that fairy-stories historically derive
from myths which often had a hopeful recurring theme about a hero (either a forebear or a divine figure)
cleansing the world from evil corruption and restoring the balance in the cosmos. This theme is most
explicitly represented in fantasy fiction.
Consequently, the article explores how the fantasy series of choice – Andrzej Sapkowski’s “The Witcher
Saga”, George R. R. Martin’s “A Song of Ice and Fire”, and Dara Korniy’s “The Other Side” – manage to
create a hopeful, uplifting, and inspirational experience for the readers, similar to that of myths. Specifically,
based on Merab Mamardashvili’s ethic philosophy, the article investigates whether or not the characters of
these fantasy series possess the features and act throughout the text in accordance with the virtues inherent
to mythical heroes and common to Western culture, thus serving as inspirational and hope-inducing role
models both for other characters and readers alike. Additionally, the article explores the phenomenon of
Tolkien’s eucatastrophe and its role in making a memorable and lasting image of hope in fantasy fiction.
