Кіно-Театр. 2003. №4
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Козак Мамай проти Джеймса Бонда(2003) Брюховецька, ЛарисаНаціональна ідентичність як проблема русифікованих українців активно викорінюється в рідних же інтелектуальних колах. Слово "патріотизм" у цьому середовищі стало табуйованим, а інтерес до українського - предметом висміювання. Зате українофобія розлилася, немов нафта на іспанському узбережжі Атлантичного океану. А ті, хто спеціалізується з українофобії, не втомлюються залякувати нас, наївних, привидом ксенофобії, нібито нами і живлений.Item Чеське кіно 60-х: досвід свободи(2003) Брюховецька, ОльгаНа початку квітня Чеський центр провів безпрецедентну в київських кінематографічних колах акцію. Насамперед відмовився від узвичаєної сьогодні стратегії роботи зарубіжних культурних центрів, яка полягає в тому, щоб показувати добірку поганеньких, зате нових фільмів (згадати хоча б традиційні "тижні європейського кіно", на яких вже добре, коли є одна-дві варті уваги картини). Ця настанова на новизну, притаманна масмедіям — починаючи від газет, закінчуючи одноденними голлівудськими блокбастерами, — може, і є рушієм ринку, але в культурно-просвітницькій діяльності аж ніяк не доречна. Хороший фільм, як і вино, чим давніший, тим кращий. Отож можна лише схвалювати вибір Чеського культурного центру на користь власної кінематографічної класики, що пройшла випробування часом. Це п’ять фільмів короткого періоду так званого «соціалізму з людським обличчям»: "Потяги особливого призначення" Іржі Менцеля (1966), "Маргаритки" Віри Хітілової (1966), "Опалювач трупів" Юрая Герца (1968), "Жалобне свято" Зденека Сірового (1969) та "Вухо" Карела Кахині (1969). Два останні зняті вже "після", тому одразу були заборонені і вийшли на екрани кінотеатрів лише в1990 році. Під "після", звісно, мається на увазі введення радянських військ і процес "нормалізації", політичної і культурної, який майже на три десятки років витіснив яскраве культурне явище під назвою чеська "нова хвиля". Режисери потрапили до "чорного списку", який відбирав у них право на творчість. Було заборонено не лише показувати, а й згадувати про їхні фільми. Звісно, на територіях колишнього Радянського Союзу ці фільми теж замовчувалися. Але чи змінилася ситуація тепер, коли, здавалося б, усе можна? Чому зали Будинку кіно були напівпорожніми?Item Чому психоаналіз?(2003) Брюховецька, ОльгаПсихоаналітичний дискурс, починаючи з середини 70-х років, є своєрідним мейнстрімом у західній, як європейській, так і американській, кінотеорії, а відповідно, інтерпретації фільмів. Не в останню чергу з генеалогічних причин. Адже легітимація теорії кіно як академічної дисципліни у середині 70-х пов’язана саме з психоаналізом, котрий доповнив, "зняв", у гегелівському розумінні, лінгвістичну модель семіології та соціальну модель критики ідеології. Психоаналітичний дискурс відкрив "третій" вимір кіно поруч із структурно- комунікативним та соціально-ідеологічним, а швидше, не поруч, а за ними — вимір бажання.Item "Мамай"(2003) Брюховецька, ОльгаЄ фільми, до яких дуже важко підступитися. Не в тому загальному сенсі "недосяжності", про яку говорив Раймон Беллур, — гетерономності фільму і вербального тексту, котрий має на меті його проаналізувати, а звідси — і фатальної неможливості адекватно процитувати фільм у тексті. Тобто, як в іншому контексті зауважив Крістіан Метц, аби повністю описати один кадр в усьому його конкретному перцептивному багатстві, потрібне не одне слово чи речення, а кілька абзаців або й сторінок. Попри це деякі фільми — і таких, завдяки Голлівуду, більшість — досить легко перекладаються на вербальну субстанцію. Здається, вони випадково стали фільмами і за інших обставин могли б бути романами чи коміксами. У таких фільмах сюжет важливіший, а вже те, який медіум використовується, має другорядне значення. З другого боку, є й такі фільми, які цю "недосяжність" радикалізують такою мірою, що їхнє існування можливе лише в аудіо-візуальній цілісності. Вони настільки самодостатні, що чинять опір будь-якій вербальній редукції. І це свідчить не стільки про те, що вони безсенсовні, скільки про те, що не всі сенси піддаються словесній артикуляції. Власне, до такого типу фільмів-у-собі належить "Мамай" Олеся Саніна. Його не перекажеш, не опишеш, не поясниш. Він ставить перед критиком завдання бути науковцем з методами художника. Може, це справді сон, який наснився режисерові? Глядачеві? Народові? Тож чи не варто скористатися методом вільних асоціацій?Item Іван Дзюба: Параджанов більший за леґенду про Параджанова : [інтерв'ю](2003) Дзюба, ІванБільше десяти років, аж до ув’язнення Сергія Параджанова, тривала їхня дружба. Що єднало їх, таких різних, — спокійного аналітика Івана Дзюбу й вулканічного кінорежисера Сергія Параджанова? Про це хотілося дізнатися в розмові з видатним ученим-літературознавцем, академіком АН України, Головою Комітету з державних премій ім. Т.Шевченка Іваном Михайловичем Дзюбою. Бесіду вела Лариса Брюховецька 21 березня 2003.Item "Місяць кохання" Андрія Жолдака(2003) Кандинська, ВіраТаким є і новий спектакль "Місяць кохання" (за мотивами п’єси І.Тургенєва "Місяць на селі"), прем’єрою якого в Києві відкрилися гастролі Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка.Item Таємниця "Галшчиного дому"(2003) Кандинська, ВіраНова стрічка Сергія Маслобойщикова "Галшчин дім" ("Inspiration films", продюсер Світлана Зінов’єва), знята на замовлення Національного університету "Києво-Мо- гилянська Академія", безсумнівно, не вкладається у вузькі рамки корпоративного кіно.Item Контрасти життя(2003) Бабій, ОленаУ квітні не стало Доланда Пашкевича — автора і організатора фестивалю "Інське кіноліто" в Польщі, в рамках якого відбувався Фестиваль українського кіно. "Людина-кіноенциклопедія" — так називали його колеги і друзі...Item Василь Авраменко - Іван Кавалерідзе: "кінодуель" через океан(2003) Косаківська, ЛесяВасиль Кирилович Авраменко (1895-1981) — помітна постать в історії українського мистецтва XX століття. Цей унікальний талант-самоук, який з 1925 року перебував у вимушеній еміграції (Канада-США), прославився насамперед як балетмейстер та виконавець українського народного танцю, проте був відомий і як режисер-постановник та менеджер української кіноіндустрії за кордоном.Item "Американська краса": лаканівський семінар(2003) Кирилова, ОльгаФільм Сема Мендеса "Американська краса" вийшов на екрани 1999 року, ставши рекордсменом у 2000 за кількістю "Оскарів" (п’ять у різних номінаціях). Кінознавці, журналісти, фахівці-гуманітарії присвятили йому безліч рецензій, розмірковуючи про поняття "відчуження у західному суспільстві" та "феміністична переоцінка цінностей". Ця стаття — не чергова рецензія постфактум, а розповідь очевидця про те, як популярний в Україні фільм став об’єктом лаканівських студій.Item Содерберґ - людина без Дзеркала(2003) Ландовська, АннаНовий фільм Стівена Содерберґа — режисера, який отримав каннську "Золоту пальмову гілку" за "Секс, брехню і відео" (1989) та "Оскар" за "Трафік" (2000), - є другою екранізацією роману Станіслава Лема "Соляріс" (і це перший випадок, коли автор роману з колишніх соціалістичних країн одержав як гонорар мільйон доларів).Item Як воскресити Мольєра?(2003) Ландовська, Анна"Уявний хворий" Мольєра у постановці театру "Колесо" - безперечний успіх, хоча, йдучи на класику, завжди свідомо чи підсвідомо боїшся зустріти або стандартну шкільну інтерпретацію, або, навпаки — псевдоавангардні знущання з твору. А в цьому випадку творцям вдалося знайти "золоту середину" між традиційним і сучасним баченням п’єси.Item "Літопис - Червона калина"(2003)Всеукраїнський фестиваль документального і науково-популярного кіно під такою назвою відбувся 24 - 25 травня в Києві. Його гасло - "Місто і особистість".Item Мова, настояна на євшан-зіллі(2003) Майданська, СофіяФільм Олеся Саніна "Мамай" мовби висічений, викресаний на вапнякових стінах предковічних печер — із цих глибин підсвідомості навіть шкірою чуємо поклик предків: і вже три брати, притрушені борошном камінного пилу, втікають не з турецького рабства, а з неволі холодного і німого каменю, з якого їх вже сотні разів різьбив і знову розбивав на друзки несамовитий у пошуках істини митець.Item "Мамай" боротиметься за "Оскар"(2003)Критерії оцінок в Американській кіноакадемії сталі: поліфонія, політкоректність, актуальність, культурологічний вплив. Лауреатів визначають прямим таємним голосуванням із п'яти з представлених номінантів у кожній категорії. Щорічно в конкурсі на присудження "Оскара" беруть участь близько 250 фільмів, що повинні мати як мінімум сім комерційних сеансів в кінотеатрах Лос-Анджелеса.Item У кадрі і за кадром : неювілейні роздуми з нагоди 75-річчя Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка(2003) Мащенко, МиколаСвій родовід найголовніша кіностудія України веде з весни 1928 року, коли на всесоюзний екран вийшов фільм для дітей "Ванька і Месник" /робоча назва "Ванька Огнєв і його пес Партизан", режисер Ансель Лундін/. Щоправда, сама кінофабрика існувала лише на папері, бо на околиці Києва в районі Шулявки тільки-но зводилися перші павільйони. За 75 років вона пройшла непростий шлях. На ньому траплялося всього: і радість перемог, і прикрі невдачі, і навіть анекдоти та насмішки глядачів. Та попри все, студії є чим пишатися, бо з-поміж майже 900 її фільмів чимало було удостоєно всесоюзних і міжнародних премій, дипломів, призів і нагород. А як нині ведеться флагманові української кіноіндустрії? Саме про це інтерв’ю з директором кіностудії режисером Миколою Мащенком.Item Момент дотику : інтерв'ю з Олесем Саніним(2003) Санін, ОлесьІнтерв'ю з Олесем Саніним. Підготувала Ольга Брюховецька.Item За кривду гір: літературний сценарій повнометражного художнього фільму(2003) Портяк, ВасильЛітературний сценарій повнометражного художнього фільму.Item Post skriptum : обговорення книжки [Л. Брюховецької "Приховані фільми. Українське кіно 90-х"] в Будинку кіно 20 травня 2003(2003)Книжка Лариси Брюховецької "Приховані фільми. Українське кіно 90-х", випущена редакцією "Кіно-Театру" спільно з видавництвом "АртЕк", презентувалась тричі: 8 травня у книгарні "Цитрус" ("Мандарин-плаза", Басейна, 4, участь взяли Роман Балаян, В’ячеслав Криштофович, Михайло Іллєнко, Олесь Санін, Тарас Денисенко, Галина Стефанова), 15 травня в книгарні-кафе "Бабуїн" (Б.Хмельницького, 39, за участі Володимира Панченка, Ролана Сергієнка, Аркадія Микульського, Інни Капінос, Іннеси Размашкіної) та 20 травня в Будинку кіно, де виступили Анатолій Сирих, Юрій Ляшенко, Володимир Піка, Вадим Скуратівський, Ольга Брюховецька, Сергій Тримбач, Віталій Юрченко, Оксана Мусієнко, Леся Воронина, Євгенія Махтіна. Книжці було присвячено три випуски у прямому ефірі радіопередачі "Жіночий погляд". На презентаціях побувало чимало читачів, які цікавляться українським кіно. А головне, ці акції дали змогу не тільки дізнатися про сам факт виходу книжки, а й поспілкуватися з її героями — українськими кінематографістами.Item Привабливі негідники в моді(2003)В пресі з’явилось повідомлення, що в Нікополі взялись увічнити пам’ять свого земляка Осипа Шора, який свого часу став прототипом героя відомої дилогії Ільфа і Петрова. про Остапа Бендера. В честь цього Осипа проводять фестиваль гумору.