Кафедра археології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Стаціонарне вивчення поселення Лісники-Козин(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Готун, Ігор; Тишечко, Т.; Казимір, Олександр; Гунь, М.; Курзенков, Максим; Кублій, МихайлоПівнічна експедиція у 2021 р. під час обстеження розташованої у межах поселення Лісники-Козин ділянки на вул. Ватутіна, 131, де було заплановане зведення житлового будинку, виявила археологічні матеріали та на замовлення її власника провела науково-рятівні розкопки площі запроектованого будівництва. Дослідження здійснено згідно з відповідною угодою між замовником та Інститутом за організаційного і фінансового забезпечення з боку господаря.Item Життя слов'ян переддержавного періоду за новими розкопками поселення Ходосівка - Козаків Яр(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Готун, Ігор; Сорокін, С.; Казимір, Олександр; Гунь, М.; Лозниця, Т.; Іванова, О.; Кублій, МихайлоПівнічна експедиція Інституту продовжила вивчення багатошарового поселення періоду пізнього Трипілля — доби Київської Русі в уроч. Козаків Яр на південно-східній околиці с. Ходосівка у столичних передмістях. Пам’ятку в 1968—1969 рр. відкрив і вивчав Р. Орлов, у 1972 р. на чолі різних груп розкопували О. Сухобоков і Л. Рутківська, у 1985, 1987—1989 рр. досліджували загони під керівництвом В. Петрашенко, у 1996 р. на ній працювали Р. Осадчий та О. Філюк. У новому тисячолітті пункт увійшов до низки об’єктів, де Північна експедиція втілює проект вивчення та популяризації яскравих пам’яток культурної спадщини на території Ходосівки та навколо неї.Item Науково-рятівні розкопки селища в уроч. Фіалки в Ходосівці(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Готун, Ігор; Казимір, Олександр; Чалий, А.; Гунь, М.; Курзенков, Максим; Кублій, МихайлоПісля охарактеризованих у цьому щорічнику попередніх робіт в охоронній зоні селища Ходосівка-Фіалки, внаслідок яких було виявлено, хай і відчутно пошкоджені, нашарування зі знахідками сосницької культури, скіфського часу і загалом періоду раннього заліза, а також козацької доби на замовлення власника ділянки згідно з умовами відповідної угоди між ним та ІА НАН України, Північна експедиція у 2021 р. провела науково-рятівні дослідження на вул. Соборна, 77 у с. Ходосівка, які охопили площу проектованого будинку. Обстеження дозволило простежити залягання у межах ділянки верхнього сіро-коричневого супіску, який на глибині 0,3—0,4 м переходив у культурний шар темно-сірого кольору, який, у свою чергу, на глибині 0,6—0,7 м змінювався сіро-коричневим суглинком з вкрапленнями білого піску, а на глибині 0,7—0,9 м — сіро-жовтим материковим пластом, зафіксувати наявність уламків різночасової кераміки у названих нашаруваннях та констатувати наявність перекопів, що пошкодили останні.Item Археозоологічні дослідження Басівського городища за матеріалами розкопок 2022 р.(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоІз Басівського городища, досліджуваного в 2022 р. експедицією під керівництвом м. н. с. А. Коржа, отримано 691 фрагмент кісток ссавців, датованих скіфським періодом. Розкопки відбувалися у трьох місцях: поселення 3, поселення в уроч. "Кругляк" і поселення в уроч. "Галаманжино". Найбільшу кількість матеріалів отримано із поселення 3 — 613 фрагментів кісток, із уроч. "Кругляк" — 59 фрагментів, із "Галаманжино" — 19 фрагментів. Серед усіх кісток ссавців визначити до рівня виду (типу) і до анатомічної приналежності вдалося 470 кісток або ж 68,02 %, із них із поселення 3 — 425 кісток, з уроч. "Кругляк" і "Галаманжино" — 33 і 12 відповідно.Item Характеристика кісткових матеріалів із пам'ятки Дондор у Бессарабії(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоУ 2021 р. група дослідників ІА НАН України під керівництвом к. і. н. В. Гнери проводила дослідження в урочищі Дондор, пам’ятки XVII―ХVIII ст. на схід від с. Криничине Болградського р-ну Одеської обл. Особливістю пам’ятки є наявність на її площі чітко помітних сірих плям, які мають місцеву назву "пєпєльники / пєпєліщніки". У процесі вивчення пам’ятки було зібрано колекцію кісткового матеріалу.Item Огляд археозоологічних матеріалів Северинівського городища(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоСеверинівське городище, розташоване на теренах Східного Поділля між селами Северинівка і Межирів Жмеринського р-ну Вінницької обл. Городище існувало у VII — середині VI ст. до н. е., що припадає на скіфський час, і виконувало функцію обслуговування торгівельних караванів. Археологічні дослідження городища, у процесі яких отримано описаний нижче кістковий матеріал, проводилися впродовж сімох польових сезонів 2009―2015 рр. Керівниками Україно-польської експедиції є Ю. Болтрик та М. Інгачак. Визначення всього матеріалу відбувалося в 2021―2022 рр. Частина матеріалу, розкопаного в 2015 р., у той же рік була визначена, проте її також було повторно перевизначено за новішими методиками, враховуючи фіксацію статево-вікових характеристик, усіх наявних слідів на кістках, фрагментованість кісток і знімання максимально можливої кількості промірів.Item Визначення кісток тварин із поселення в уроч. Медовуха 2021 р.(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоПоселення в урочищі Медовуха розташоване поруч із с. Бучак Канівського р-ну Черкаської обл. За проектною документацією будівництва Канівської ГАЕС має назву "Поселення біля висоти 198,3м". У 2021 р. пам’ятку досліджувала Канівська експедиція ДП «НДЦ "ОАСУ" під керівництвом Ю. Болтрика, польовими роботами на ній керувала Л. Кармазіна. На поселенні зафіксовані об’єкти скіфського та пізньоримського часу.Item Археозоологічні матеріали пам'ятки Полонне(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоРозкопки археологічної пам’ятки Полонне, розташованої у Шепетівському р-ні Хмельницької обл., у 2021 р. проводила Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція ДП "НДЦ "ОАСУ" (керівник к. і. н. П. Нечитайло). В ході робіт на пам’ятці Полонне було виявлено 172 кістки тварин. Із них ссавцям належало 167 кісток, і ще п’ять кісток — птахам. З усіх фрагментів кісток ссавців визначити до виду вдалося 137 фрагментів, що становить понад 82 % від загальної кількості. Хоч така кількість визначених фрагментів кісток ссавців і недостатня для того, щоб робити висновки на основі статистичних даних про відсоткове співвідношення складу стада, напрямок тваринництва і мету використання тварин на пам’ятці, все ж за цими даними можна зробити певні припущення.Item Археозоологічні дослідження пам'ятки Вінниці (вул. Мури, 7)(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоУ 2022 р. у м. Вінниця експедиція ДП "НДЦ "ОАСУ" (керівник А. Корж) було проведено дослідження пам’ятки XVII―XIX ст., що на вул. Мури, 7. Тут серед інших археологічних знахідок було виявлено фауністичні рештки загальною чисельністю 518 фрагментів. Із них фрагментів кісток ссавців була абсолютна більшість — 504. Ще вісім кісток були пташиними, дві — риб’ячими і чотири фрагменти були фрагментами раковин річкових молюсків. З-поміж усіх фрагментів кісток ссавців визначити до виду і анатомічної належності вдалося 409 одиниць, або ж 81,15 % від усіх кісток ссавців, решта (95) залишилися невизначеними через сильну фрагментованість, і, як наслідок — відсутність характерних ознак виду або анатомічної частини. Така кількість визначених фрагментів кісток вважається умовно допустимою для того, щоб можна було робити статистичні висновки про тваринництво на пам’ятці.Item Yampil barrows from the fourth and third millennia BC in the light of Polish-Ukrainian investigations 2010-2014(2023) Kośko, Aleksander; Klochko, Viktor; Potupchyk, Mikhailo; Włodarczak, Piotr; Żurkiewicz, DanutaIn the vicinity of Yampil (Vinnytsia oblast, Ukraine), there exists a cluster of barrows dating back to the Eneolithic and Early Bronze Age. Nestled upon the Podillia Upland, this concentration lies at the crossroads of two cultural spheres: the Eastern European steppe and Central European region. The exploration of the Yampil barrows began during the 1980s by archaeologists from Vinnytsia. This endeavour was enriched by a Polish-Ukrainian expedition that conducted fieldwork from 2010 to 2014. Seven barrows were then examined. Today, an abundance of radiocarbon data allows the construction of a precise chronological framework for the Yampil barrow graves. We can now discern four principal stages in this sequence: (1) Late Eneolithic, (2) early Yamna, (3) late Yamna era, and (4) Catacombna. During the first two periods (3350-2800 cal BC), these barrows were meticulously constructed, sometimes evolving in multiple phases. In the latter two stages (2800-2400 cal BC), cemeteries took shape, marked by graves deliberately dug into the fully formed mounds.Item Early metallurgy of Ukraine of the late 5th-4th millennia BC: an outline(2023) Ivanov, MykytaAccording to the classical model of the metallurgical raw material supply chain proposed by Eugeniy Chernykh, the Eneolithic and Early Bronze age cultures of Ukraine were completely dependent on imported raw material. It seems that the main supplier of metal, as well as some complete goods during the 5th and 4th Millennia BC, was the ‘Carpatho-Balkan Metallurgical Province (CBMP)’ while during the 3rd Millennium BC, the provision chain was reoriented towards the ‘Circumpontic Metallurgical Province (CMP)’. Yet, new discoveries that were made during the 1990s-2020s indicate the need for the amendment of such a model. This is the aim of the current paper. In the following text, the concept of four Ukrainian local metallurgical provinces and two metalworking foci will be introduced. The typology and dating of the recently discovered metal objects as well as metallurgical tools will be provided. The question of the existence of domestic metallurgical raw material deposits will be discussed.Item Склад металу скарбу кіммерійського часу із Середнього Поросся(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Гошко, Тетяна; Відейко, МихайлоПід час земляних робіт біля с. Бірюки на Київщині (координати (49°43′53″ N, 30°17′14″ E 49.731389°, 30.287222°) виявлено скарб із 91 металевого виробу, зокрема три срібні й 88 бронзових. За словами працівників, слідів поховання (кістки людей чи тварин) не виявлено. Більше подробиць про знахідку немає. Чоловік, який передав знахідки фахівцям, свого імені не назвав. Після проведення досліджень складу металу виробів у 2022 р. скарб передано до Археологічного музею ІА НАН України.Item Обстеження палацового комплексу біля с. Мала Клітинка на Вінниччині(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Відейко, Михайло; Рудь, В.У червні 2022 р. експедиція НДЛ археології Київського університету ім. Бориса Грінченка провела обстеження палацового комплексу, розташованого на околиці с. Мала Клітинка Вінницької обл. Метою експедиції було усебічне вивчення палацу, складання його планів, фіксація стану збереженості, вивчення прилеглої території. Слід було також хоча б приблизно встановити дату спорудження палацу, з’ясувати окремі етапи його розбудови та існування. Дослідження проводилися з ініціативи та за підтримки ректора університету В. Огнев’юка.Item Знахідки керамічних виробів з території с. Трипілля(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Відейко, Марія; Відейко, МихайлоУ с. Трипілля Обухівського р-ну Київської обл. знаходиться КЗ КОР Київський обласний археологічний музей (далі — Музей). До його фондів регулярно потрапляють речі, виявлені місцевими мешканцями на території села. Переважно це фрагменти керамічних виробів — посуду, кахлів. Співробітники Музею, приймаючи знахідки, фіксують зі слів місце, де вони були зроблені. Ця робота проводиться систематично упродовж вже понад 20 років. Протягом 2022 р. до музею надійшла чергова збірка фрагментів, які походять з території Посадової Гори.Item Ольвійська монета-дельфінчик з округи Матронинського городища (поселення Погибельне)(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Сиволап, Михайло; Болтрик, ЮрійДо фондів Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини, літом 2022 р. надійшла мініатюрна ольвійська монета-дельфінчик. Музею її передав мешканець с. Медведівка на Чигиринщині Б. Ворона. Монету знайдено на поселенні скіфського часу Погибельне, на ріллі, у західному кутку поля, приблизно за п’ять метрів від краю лісу. Поселення Погибельне маловідоме широкому загалу фахівців (його назва походить від сусіднього болота) розташоване за 7 км на схід від Матронинського городища. Цілком імовірно, що поселення Погибельне пов’язане з останнім періодом існування цієї великої укріпленої поселенської структури. Поселення Погибельне розташоване орієнтовно за 1,7—2 км на південний захід від околиці с. Медведівка Черкаського р-ну й обл., приблизно за 250—300 м на захід від дороги до с. Головківка.Item Залишки поселенських структур південної периферії Трахтемирівської агломерації (погляд із зони робіт Канівської експедиції ДП ОАС України)(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Болтрик, Юрій; Очеретний, CергійПравобережжя Середнього Подніпров’я, на ділянці від Трахтемирівської луки до невеличкої річки Бобриця, є зоною, надзвичайно насиченою важливими пам’ятками осілості доби раннього заліза. Власне, концентрація цих залишків давніх поселенських структур тут не випадкова. Трахтемирівське городище разом із його імовірним лівобережним партнером — Каратульським городищем, для скіфських часів виступали центральним місцем у системі розселення осілого населення Українського лісостепу. Ця пара потужних поселень (або кущів поселень навколо них) контролювала головну водну артерію країни та зручні броди на ній, і відповідно перехрестя ключових торговельних шляхів, пов’язаних із переправами. Утім, залишаючи поза нашим розглядом проблеми археологічних теренів лівобережжя, звернемо увагу на ситуацію в смузі південно-західних та південних земель сусідніх із Трахтемирівським городищем.Item Змієві вали. Сучасність: проблеми, завдання, перспективи(2023) Томашевський, Андрій; Борисов, Артем; Гнера, Володимир; Король, Анатолій; Мисак, ВолодимирСтаття присвячена огляду проблематики дослідження та охорони дерево-земляних валів Середньої Наддніпрянщини відомих як Змієві вали. Коротко описана історія вивчення та основні параметри цього типу археологічних пам’яток. Охарактеризовані основні проблемні напрями в вивченні Змієвих валів і системи оборони княжого Києва. Поставлено завдання для майбутніх досліджень та окреслено їх перспективи. Розглянута проблематика використання окремої топо-геодезичної служби під час спорудження оборонної системи та ландшафтної приуроченості ліній укріплень.Item Історія дослідження скіфських пам'яток у Північному Приазов'ї(2023) Деміна, АлісаУ статті здійснено поділ історії дослідження пам’яток скіфського часу Приазов’я. Огляд прослідковує ключові польові дослідження та спроби концептуалізації регіону в контексті скіфської історії V—IV ст. до н. е.Item Population genomics of post-glacial western Eurasia(2024) Allentoft, Morten; Sikora, Martin; Refoyo-Martínez, Alba; Irving-Pease, Evan; Fischer, Anders; Barrie, William; Ingason, Andrés; Stenderup, Jesper; Sjögren, Karl-Göran; Pearson, Alice; Sousa da Mota, Bárbara; Schulz Paulsson, Bettina; Halgren, Alma; Macleod, Ruairidh; Schjellerup Jørkov, Marie Louise; Demeter, Fabrice; Sørensen, Lasse; Nielsen, Poul Otto; Henriksen, Rasmus; Vimala, Tharsika; McColl, Hugh; Margaryan, Ashot; Ilardo, Melissa; Vaughn, Andrew; Mortensen, Morten Fischer; Nielsen, Anne Birgitte; Ulfeldt Hede, Mikkel; Johannsen, Niels Nørkjær; Rasmussen, Peter; Vinner, Lasse; Renaud, Gabriel; Stern, Aaron; Jensen, Theis; Scorrano, Gabriele; Schroeder, Hannes; Lysdahl, Per; Ramsøe, Abigail Daisy; Skorobogatov, Andrei; Schork, Andrew Joseph; Rosengren, Anders; Ruter, Anthony; Outram, Alan; Timoshenko, Aleksey; Buzhilova, Alexandra; Coppa, Alfredo; Zubova, Alisa; Silva, Ana Maria; Hansen, Anders; Gromov, Andrey; Logvin, Andrey; Gotfredsen, Anne Birgitte; Nielsen, Bjarne Henning; González-Rabanal, Borja; Lalueza-Fox, Carles; McKenzie, Catriona; Gaunitz, Charleen; Blasco, Concepción; Liesau, Corina; Martinez-Labarga, Cristina; Pozdnyakov, Dmitri; Cuenca-Solana, David; Lordkipanidze, David; En’shin, Dmitri; Salazar-García, Domingo; Price, Douglas; Borić, Dušan; Kostyleva, Elena; Veselovskaya, Elizaveta; Usmanova, Emma; Cappellini, Enrico; Petersen, Erik Brinch; Kannegaard, Esben; Radina, Francesca; Yediay, Fulya Eylem; Duday, Henri; Gutiérrez-Zugasti, Igor; Merts, Ilya; Potekhina, Inna; Shevnina, Irina; Altinkaya, Isin; Guilaine, Jean; Hansen, Jesper; Aura Tortosa, Joan Emili; Zilhão, João; Vega, Jorge; Buck Pedersen, Kristoffer; Guilaine, Jean; Tunia, Krzysztof; Zhao, Lei; Mylnikova, Liudmila; Larsson, Lars; Metz, Laure; Yepiskoposyan, Levon; Pedersen, Lisbeth; Sarti, Lucia; Orlando, Ludovic; Slimak, Ludovic; Klassen, Lutz; Blank, Malou; González-Morales, Manuel; Silvestrini, Mara; Vretemark, Maria; Nesterova, Marina; Rykun, Marina; Rolfo, Mario Federico; Szmyt, Marzena; Przybyła, Marcin; Calattini, Mauro; Sablin, Mikhail; Dobisíková, Miluše; Meldgaard, Morten; Johansen, Morten; Berezina, Natalia; Card, Nick; Saveliev, Nikolai; Poshekhonova, Olga; Rickards, Olga; Lozovskaya, Olga; Gábor, Olivér; Uldum, Otto Christian; Aurino, Paola; Kosintsev, Pavel; Courtaud, Patrice; Ríos, Patricia; Mortensen, Peder; Lotz, Per; Persson, Per; Bangsgaard, Pernille; Damgaard, Peter de Barros; Petersen, Peter Vang; Prieto Martínez, Pilar; Włodarczak, Piotr; Smolyaninov, Roman; Maring, Rikke; Menduiña, Roberto; Badalyan, Ruben; Iversen, Rune; Turin, Ruslan; Vasilyev, Sergey; Wåhlin, Sidsel; Borutskaya, Svetlana; Skochina, Svetlana; Sørensen, Søren Anker; Andersen, Søren ; Jørgensen, Thomas; Jørgensen, Thomas; Serikov, Yuri; Molodin, Vyacheslav; Smrcka, Vaclav; Merts, Victor; Appadurai, Vivek; Moiseyev, Vyacheslav; Magnusson,Yvonne; Kjær, Kurt; Lynnerup, Niels; Lawson, Daniel; Sudmant, Peter; Rasmussen, Simon; Korneliussen, Thorfinn Sand; Durbin, Richard; Nielsen, Rasmus; Delanea, Olivier; Werge, Thomas; Racimo, Fernando; Kristiansen, Kristian; Willerslev, EskeWestern Eurasia witnessed several large-scale human migrations during the Holocene1–5. Here, to investigate the cross-continental effects of these migrations, we shotgun-sequenced 317 genomes—mainly from the Mesolithic and Neolithic periods— from across northern and western Eurasia. These were imputed alongside published data to obtain diploid genotypes from more than 1,600 ancient humans. Our analyses revealed a ‘great divide’ genomic boundary extending from the Black Sea to the Baltic. Mesolithic hunter-gatherers were highly genetically differentiated east and west of this zone, and the effect of the neolithization was equally disparate. Large-scale ancestry shifts occurred in the west as farming was introduced, including near-total replacement of hunter-gatherers in many areas, whereas no substantial ancestry shifts happened east of the zone during the same period. Similarly, relatedness decreased in the west from the Neolithic transition onwards, whereas, east of the Urals, relatedness remained high until around 4,000 bp, consistent with the persistence of localized groups of hunter-gatherers. The boundary dissolved when Yamnaya-related ancestry spread across western Eurasia around 5,000 bp, resulting in a second major turnover that reached most parts of Europe within a 1,000-year span. The genetic origin and fate of the Yamnaya have remained elusive, but we show that hunter-gatherers from the Middle Don region contributed ancestry to them. Yamnaya groups later admixed with individuals associated with the Globular Amphora culture before expanding into Europe. Similar turnovers occurred in western Siberia, where we report new genomic data from a ‘Neolithic steppe’ cline spanning the Siberian forest steppe to Lake Baikal. These prehistoric migrations had profound and lasting effects on the genetic diversity of Eurasian populations.Item Дослідження палеоліту Житомирщини у 2021 р.(Інститут археології НАН України, 2023) Залізняк, Леонід; Переверзєв, Сергій; Сорокун, Андрій; Хоптинець, Іван; Денисюк, Володимир; Курзенков, МаксимУ статті йдеться про польові дослідження палеолітичних стоянок на Овруцькому кряжі та в м. Коростень на Житомирщині у 2021 р.