Науково-дослідний Центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака
Permanent URI for this collection
Метою діяльності Центру є створення сприятливих умов для активізації наукових досліджень у галузі сходознавства у НаУКМА та Україні шляхом опрацювання, введення до наукового обігу та популяризації наукової спадщини видатного вченого-сходознавця Омеляна Пріцака.
Browse
Recent Submissions
Item Омелян Пріцак – провідний представник і лідер української зарубіжної науки другої половини ХХ століття(Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2024) Сидорчук, ТаїсіяМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції "Лідерство і обдарованість: сучасний науковий дискурс і освітня практика", 14-19 лютого 2024 року. Стаття присвячена висвітленню ключової ролі видатного вченого другої половини ХХ ст. Омеляна Пріцака у створенні та розбудові українознавчого центру в Гарвардському університеті в 1960-1990-х рр. Розкривається значення вченого як автора концепції української науки в США, організатора-засновника і першого директора Українського наукового інституту Гарвардського університету, викладача, ініціатора і творця різноманітних науково-дослідницьких програм і проектів, які сприяли інтеграції україністики у міжнародний науковий процес.Item Юдаїка в бібліотечній колекції Лейбніц-Інституту історії та культури Східної Європи у Лейпцигу(2023) Сидорчук, ТаїсіяПредставлено загальний огляд збірки друкованої юдаїки спеціалізованої наукової бібліотеки Лейбніц-Інституту історії та культури Східної Європи у Лейпцигу, а також подані її кількісні, хронологічні, географічні, мовні та тематичні характеристики й особливості.Item Балабан, Меєр [електронний ресурс](2023) Сидорчук, ТаїсіяУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Балабана Меєра — історика, педагога, редактора, основоположника історіографії польського єврейства.Item Тема Голодомору в архівних колекціях наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія" [електронний ресурс] : [презентація доповіді](2023) Сидорчук, ТаїсіяПрезентація доповіді на науковій конференції "Архівні документи про Голодомор: питання зберігання, доступу, оприлюднення та інтерпретацій", Київ, 22 листопада 2023 р.Item Спроби мазепинської еміграції залучити кримське питання до міжнародної політики Французької монархії в першій половині XVIII ст.(Інститут історії України, 2021) Потульницький, ГеоргійСпираючись на джерела, віднайдені в архівах та бібліотеках Франції та України, автор відтворює політико-дипломатичну діяльність гетьманича та французького політичного діяча Григора Орлика і його сподвижників мазепинських емігрантів Федіра Мировича та Федіра Нахимовського в контексті залучення ними до розв’язання тогочасних проблем, пов’язаних із відновленням козацької державності та протистоянням планам Російської імперії, Кримського ханства. Автор доходить висновку, що на кожному з етапів своєї дипломатичної служби, виділених ним (відповідно 1730-ті, 1740-ті і 1750-ті роки), гетьманич ставив перед собою відмінні завдання щодо вирішення кримського питання, і, відповідно, намагався їх реалізувати. На думку автора статті, саме Григор Орлик своїми послідовними, перманентними та наполегливими діями забезпечив реальне постання традиційної для гетьманської України справи інтеграції до міжнародної політики Версальського кабінету поруч із козацьким і кримським чинниками. У 1750-х рр. дієвими помічниками Г. Орлика у справі політико-правового визнання козацького чинника як однієї з домінант зовнішньополітичної діяльності Версальського кабінету французькою політичною елітою стали його помічники Ф. Мирович та Ф. Нахимовський. Перебуваючи в Криму в 1750-х рр., вони виступають особливими емісарами Версальського кабінету та не лише підтримують гетьманича в реалізації справи налагодження військово-політичної співпраці Франції із Кримом та Портою, але принагідно намагаються пояснити і ханові, і запорозьким козакам, що перебувають у Криму, сутність російської політики, скерованої на припинення української самостійності. Своїм дослідженням автор доводить, що мазепинська еміграція не лише сприяла забезпеченню реального постання справи інтеграції козацького чинника до міжнародної політики Версальського кабінету як її складового елемента, але й допомагала його легітимізації та обґрунтуванню в історії концепцій залучення Туреччини та Криму в боротьбу за визволення України від російської домінації. На думку автора статті, саме представники мазепинської еміграції здійснили останню спробу залучити до тогочасних проблем, пов’язаних із відновленням козацької державності, Кримське ханство, у такий спосіб вирішуючи кримсько-козацьку проблему, яка мала тяглість ще з XVI ст.Item Юдаїка в бібліотечній колекції Омеляна Пріцака(2022) Сидорчук, ТаїсіяПроаналізовано збірку академічної юдаїки в бібліотечній колекції видатного вченого Омеляна Пріцака, що зберігається в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", а також визначено її кількісні й мовні параметри, хронологічні межі, географічне походження.Item Роль Омеляна Пріцака у розбудові Української Вільної Академії Наук у США(2021) Сидорчук, ТаїсіяОмелян Пріцак (1919-2006) став ученим світового рівня в декількох галузях науки: філологія, лінгвістика, сходознавство, історія, україністика. Він зробив гідний внесок у розвиток світової орієнталістики як науковець-дослідник та як ініціатор і організатор міжнародних наукових осередків, зокрема Societas Uralo-Altaica, Ural-Altaische Jahrbücher, Permanent International Altaistic Conference. Вчений підніс українські студії на рівень світової науки, будучи інтелектуальним лідером в утвердженні престижу української гуманітаристики за кордоном, створивши і розвиваючи три українознавчі кафедри у Гарвардському університеті та Український науковий інститут Гарвардського університету.Item Російсько-українські взаємини протягом середньовічної, ранньонової та модерної епох в історіографічно-архівній спадщині Омеляна Пріцака(2020) Потульницький, ВолодимирЗастосувавши власну періодизацію життєвих періодів праці Омеляна Пріцака (1919–2006) в різних країнах та його становлення як вченого, автор статті диференціює творчий шлях видатного українського історика, філолога та сходознавця на чотири періоди: довоєнний (1937–1941); німецький (1943–1961); американський (1961–1991); український (1991–1998). Два крайніх періоди – крайовий та репатріаційний – виявляють дещо тотожні світоглядні позиції вченого- патріота. Середущі періоди, як німецький та американський, можна зарахувати до переходового світогляду: у численних наукових працях, написаних у ці роки, два протилежні світогляди (німецького чи американського університетського професора, з одного боку, та українського науковця-емігранта – з іншого), час від часу перехрещуються. Тому при проведенні порівняльного аналізу спадщини вченого різних періодів автор, подаючи власні коментарі, буде керуватися методологічною вказівкою Карла Маннгейма. На думку австрійського та німецького вченого, соціологія історії, котра заснована на історичних джерелах, дуже швидко наштовхується на свою обмеженість, оскільки виявити в джерелах прихований зв’язок можна лише за допомогою залучення коментарів або додаткового матеріалуItem Книжкова юдаїка в Науковій бібліотеці Національного університету "Києво-Могилянська академія" як джерело дослідження історії єврейського книгодрукування у ХХ ст.(2021) Сидорчук, ТаїсіяУперше аналізується збірка єврейської книги у фондах Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія", а також шляхи її формування, кількісні й мовні параметри, хронологічні межі, географічне походження, авторські та тематичні характеристики.Item До історії написання у міжвоєнному Львові розвідки "Рід Скоропадських (Історико-генеальогічна студія)" Омеляном Пріцаком(2019) Сидорчук, ТаїсіяОмелян Пріцак (1919, с. Лука, Самбірщина – 2006, Бостон, США) належить до грона видатних вчених ХХ ст., який здійснив значний внесок у світову гуманітарну науку і як науковецьдослідник, і як організатор науки, і як університетський викладач. Він є автором низки фундаментальних досліджень з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України, джерелознавства, історіософії. Вчений став ініціатором, засновником, співзасновником і першим керівником міжнародних та українських наукових інституцій, які діють понині, зокрема "Societas Uralo-Altaica" (Німеччина), "The Permanent International Altaistic Conference" (Німеччина), Українського наукового інституту Гарвардського університету (США), Міжнародної асоціації україністів, Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, Археографічної комісії та її спадкоємця – Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, кафедри історіософії у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Понад 40 років О. Пріцак викладав в Гамбурзькому, Вашингтонському (Сієтл), Гарвардському, Київському університетах, створивши наукову школу україністів (Орест Субтельний, Григорій Грабович, Поль-Роберт Магочій, 3енон Когут, Френк Сисин, Ольга Андрієвська та ін.), які вперше трактували історію України в широкому всесвітньо-історичному баченні.Item "...Я мав щастя перебувати в аспірантурі у Кримського в Києві..." : Омелян Пріцак - учень Агатангела Кримського(Прометей, 2020) Сидорчук, ТаїсіяСтаття розміщена в матеріалі "Східні традиції державотворення : науковий збірник на честь 150-ї річниці від дня народин Агатангела Кримського".Item Звіт про виконання проєкту з підготовки та видання збірника матеріалів Міжнародної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження Омеляна Пріцака, організованої та проведеної Науково-дослідним центром орієнталістики імені Омеляна Пріцака Національного університету "Києво-Могилянська академія" 29-31 травня 2019 року, та фінансованого іменним фондом Мирослави Іванців Міжнародного Благодійного Фонду відродження Києво-Могилянської Академії для підтримки досліджень (scholarships) в Національному університеті "Києво-Могилянська академія"(2021) Сидорчук, ТаїсіяЗвіт містить інформацію про наукове редагування, друк, примірники.Item Книжкова, архівна та мистецька колекції Віри Вовк у Києво-Могилянській академії: змістовні характеристики та особливості(2021) Сидорчук, ТаїсіяВідродження Національного університету "Києво-Могилянська академія" (далі: НАУКМА) від початку 1990-х років і його становлення як одного з успішних українських вишів протягом майже ЗО років пов’язане з ініціативами, рішеннями, діями та енергією тисяч людей з України і закордону. Важливою складовою відродження і розвитку університету було створення наукової бібліотеки — сучасного академічного інформаційно-ресурсного центру. Велику роль у постанні такої бібліотеки відіграли меценати та друзі НаУКМА, які з перших днів відновлення діяльності академії, передавали свої приватні бібліотечні зібрання, що в свою чергу визначило колекційний принцип формування бібліотечних фондів. В результаті на сьогоднішній день наукова бібліотека НаУКМА включає 69 іменних та інституційних колекцій вітчизняних і закордонних дарувальників, серед яких також значиться книжкова колекція відомої письменниці і перекладачки Віри Вовк. Матеріал виступу на конференції "Крізь століття твій голос лунає" до ювілею Віри Вовк.Item Матеріали Українського історичного товариства (США) в архіві Омеляна Пріцака: зміст та класифікаційно-типологічні характеристики(2020) Сидорчук, ТаїсіяСтаття покликана дати загальний огляд матеріалів Українського історичного товариства (США) та його журналу "Український історик", які зберігаються в архівній колекції видатного вченого Омеляна Пріцака (1919–2006) в Національному університеті "Києво-Могилянська академія". Авторка висвітлює склад, зміст і особливості документів Українського історичного товариства та їхнє значення для відтворення історії постання і діяльності товариства, а також для дослідження біографій членів товариства – відомих українських вчених. На основі аналізу насамперед листування засновника УІТ Любомира Винара та Омеляна Пріцака у статті визначені періоди співпраці О. Пріцака з товариством і його внесок у видання "Українського історика".Item Архів Омеляна Пріцака як джерело вивчення вітчизняного та світового сходознавства(2020) Сидорчук, ТаїсіяМатеріал виступу на III-IV Конгресі сходознавців (до 150-ї річниці від дня народження Агатангела Кримського) Київ, 23-24 грудня 2020 року.Item До біографії офіцера армії короля Карла XII Філіппа Йоганна фон Штраленберга - учасника Полтавської битви та дослідника Сибіру(2019) Сидорчук, ТаїсіяФіліпп Йоганн фон Штраленберг - один з небагатьох офіцерів короля Карла XII, чиє ім’я не лише не загубилося в лабіринтах історії, але й протягом майже трьох віків, від 1730 року і до сьогоднішнього дня з’являється в друкованих виданнях, згадується авторитетними науковцями та викликає інтерес у письменників.Item Українські землі на початку XVIII ст. в картографічному та історико-географічному дослідженнях офіцера війська Карла XII Філіппа Йоганна фон Штраленберга(2019) Сидорчук, ТаїсіяСтаття присвячена історико-географічному опису українських земель на карті та у праці шведського картографа, географа і мовознавця Філіппа Йоганна фон Штраленберга (1676-1747). У статті здійснений огляд тих фрагментів карти і книги автора, в яких висвітлені історія українського народу, географія його розселення, топоніміка, адміністративний устрій, військо, історичні події та історичні постаті на початку XVIII ст.Item Особиста бібліотека Омеляна Пріцака в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" як джерело дослідження наукової біографії вченого(2019) Сидорчук, ТаїсіяВ статті аналізується особиста бібліотечна колекція видатного вченого ХХ століття в галузі гуманітаристики, організатора світової та української науки Омеляна Пріцака (1919-2006), а також висвітлюється її потенціал для реконструкції інтелектуальної біографії власника. Розкриваються обставини передачі бібліотеки до Національного університету "Києво-Могилянська академія" у 2007 році та принципи її облаштування і функціонування у структурі наукової бібліотеки університету. Простежується процес формування бібліотеки вченим протягом понад 70 років, від часу навчання у Львівському університеті у 1930-х роках і до його смерті у 2006 році у Бостоні, Массачусетс, США. Визначені етапи трансформації бібліотеки О.Пріцака-студента – від декількох десятків книг, які він вивіз із собою з України в 1943 році для навчання у Берлінському університеті, до бібліотеки О. Пріцака- вченого, яка стала його справжнім дослідницьким інструментарієм та лабораторією. Аналізуються хронологічні межі, кількісні параметри та змістовне наповнення кожної складової бібліотеки – друковані видання і періодика та рукописні матеріали і документи. Проаналізовано відображення в книжковій та архівній колекціях всіх періодів наукової біографії вченого, його різноманітні дослідницькі зацікавлення, участь у міжнародних академічних інституціях та форумах, створення ним наукових установ, а також багатолітні контакти з видатними науковцями, державними, церковними та культурними діячами багатьох країн світу.Item Проблеми історії українського козацтва в науковій спадщині Омеляна Пріцака(2019) Потульницький, Володимир; Потульницький, ГеоргійУ статті зроблена спроба, спираючись на матеріали особового архіву Омеляна Пріцака, який зберігається в бібліотеці Києво-Могилянській Академії, матеріалів вченого в Українському Науковому Інституті Гарвардського університету, низки надрукованих праць науковця, відтворити його бачення українського козацтва взагалі, та процес перетворення козацтва з побутового у суспільно-політичне явище. Автори досліджують концепцію вченого щодо українського козацтва на основі розгортання творчості науковця з цього питання протягом основних періодів дослідницької кар’єри видатного історика: німецького, американського та українського.Item Омелян Пріцак та українські письменники - кандидати на Нобелівську премію(2019) Сидорчук, ТаїсіяВизнання внеску Омеляна Пріцака в гуманітарну скарбницю людства у ХХ ст. відбувається не лише через присвоєння наукових ступенів, звань, запрошень на керівні посади чи нагородження різноманітними відзнаками. Оцінка заслуг вченого перед наукою проявляється також у багаточисельних зверненнях колег по науковому цеху і офіційних чинників до нього за рецензіями, відгуками і рекомендаціями. Коли професійний і моральний авторитет вченого у суспільстві стає загальновизнаним, його оцінок і суджень потребують найбільш престижні у світі наукові, громадські, державні і міжнародні інституції та об’єднання. Видатний вчений ХХ ст. Омелян Пріцак (1919-2006) належав до кола науковців, думка яких була важливою під час прийняття рішень низки всесвітньо відомих і авторитетних наукових державних установ та неурядових організацій. Зокрема, до вченого неодноразово звертався Нобелівський комітет з літератури Шведської академії з проханням номінува- ти кандидатів на премію.