Discourse of Male Erotomania in Knut Hamsun's Pan

Abstract

Abstract: In this article classical and Lacanian psychoanalysis is applied for interpretation of discourse and conduct of lieutenant Glahn, the protagonist of Knut Hamsun’s novel Pan. The analysis is based on the theory and case studies of psychoses from the main works by Sigmund Freud. The scene of Glahn shooting his hunting dog Asop – one of the most complicated episodes in a novel – became the starting point of this research. The application of psychoanalytic conception of paranoia to the narrative helped throw light on the logic of action and clarify the connection between the protagonist’s deed and his discourse. A comparison of Hamsun’s text with Salvador Dali’s autobiographical writing The Secret Life of Salvador Dali and with the Lacan’s interpretation of the crime of Papin sisters helped identify paranoid mental structures in the narrative.

У статті засобами класичного та лаканівського психоаналізу інтерпретовано дискурс та поведінку головного героя роману Кнута Гамсуна "Пан" лейтенанта Ґлана. Аналіз ґрунтується на теорії та клінічних прикладах психозів з ключових праць Зиґмунда Фройда. Вихідною точкою дослідження став один із найважчих для інтерпретації епізодів роману – убивство Ґланом свого мисливського пса Езопа. Застосування понятійного апарату психоаналітичної теорії параної дало змогу висвітлити логіку дії та проявити зв’язок вчинку із дискурсом героя. Задля аргументації виявлення параноїдальних структур мислення текст Кнута Гамсуна зіставляється із автобіографічним твором Сальвадора Далі "Таємне життя Сальвадора Далі, розказане ним самим", "Щоденником звабника" Сьорена К’єркеґора та злочином сестер Папен у інтерпретації Жака Лакана. Дискурс головного героя роману Кнута Гамсуна "Пан" є яскравою ілюстрацією мінливості параноїдальної інтерпретації. У статті продемонстровано, що поряд з еротоманією та незалежно від неї у ньому наявні різноманітні параноїдальні ідеї, що спростовує необхідність розділяти психотичне марення за типами. На прикладі структури особистості Ґлана продемонстровано, як епізоди еротоманії легко виникають і так само легко змінюються на знецінення об’єкта еротоманії. У статті проведено послідовне розрізнення еротоманії та перебільшеної гетеросексуальної фіксації, продемонстровано, як структура еротоманії розгортається із проективного сприйняття суб’єктом себе як об’єкта любові. Також у статті описано механізм проекції ідей мегаломанії на ситуацію еротоманії, присутність переслідувачів у маренні еротомана та зв’язок об’єкта еротоманії із гомосексуальним переслідувачем. Через зіставлення з оповідями Далі та К’єркеґора у статті здійснено аналіз стосунків суб’єкта еротоманії із гомосексуальним переслідувачем. Виявлення дискурсу параноїчної еротоманії дало змогу проаналізувати та розтлумачити антисоціальні агресивні та деструктивні вчинки головного героя роману "Пан".