Кафедра загальнотеоретичного правознавства та публічного права
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Regulatory activities of the government of Ukraine during marital status conditions(2023) Zaiets, Anatolii; Pohoryelova, ZoyaThe peculiarities of the exercise of powers and the procedure for the implementation of regulatory activities of the Government of Ukraine under the conditions of martial law from February 24, 2022 are examined. This research was conducted through the classification of types of special legal regimes and current legislation on martial law in Ukraine, the requirements of the Constitution of Ukraine and the experience of introducing martial law in general, along with the analysis of the subject powers and the decisions made by them in the humanitarian, socio-economic and defense sphere. In addition, selected problematic issues granting legislative powers to the government are indicated. Axiological, analytical, historical-comparative, comparative-historical, comparative-legal, hermeneutical and formal-legal methods were used to achieve the research objectives. It is concluded that, despite the conditions of martial law, the government powers meet the requirements of the current Constitution of Ukraine. A significant simplification of the order of its normative activities requires the existence of appropriate mechanisms for their fulfillment. With the principles of the rule of law and the protection of human rights in these conditions.Item Герменевтичний трикутник та особливості використання його методології в юридичному тлумаченні(2023) Козюбра, МиколаУ статті розкрито можливості та особливості використання такої специфічної для герменевтики категорії, як герменевтичний трикутник, тобто взаємовідносин між автором тексту, самим текстом та його інтерпретатором, для поглибленого осмислення однієї з найдавніших проблем юриспруденції – тлумачення юридичних текстів, ступінь опанування мистецтва якого значною мірою визначає рівень професіоналізму юриста. У зв’язку з цим піддано критичному аналізу найпоширеніші в правознавстві підходи до розуміння мети тлумачення текстів законів та інших нормативних актів – виявлення волі законодавця (нормодавця), його намірів; з’ясування "об’єктивного змісту", або в іншому варіанті – "істинного смислу", норм закону (іншого нормативного акта). У статті здійснено спробу відповісти на основне і найскладніше питання, яке виникає в процесі застосування герменевтичного трикутника під час тлумачення тексту закону: яку роль у цьому трикутнику відведено інтерпретатору, зокрема судді, – виключно виявника волі автора тексту закону – законодавця, його намірів, об’єктивного (істинного) смислу (змісту) норми закону, що тлумачиться, тобто роль його споживача чи активного творця – співавтора закону без зміни при цьому його тексту. На основі аналізу праць представників герменевтики та інтерпретаційної практики у статті проводиться думка про те, що будь-яке тлумачення текстів законодавства не існує як щось незалежне від волі юридичного інтерпретатора, без врахування ним особливостей конкретно-історичної ситуації, в якій воно здійснюється. Тлумачення завжди пов’язане з актуалізацією текстів законів, їх пристосуванням до місця, часу та конкретної ситуації, яку розглядає суд чи інший суб’єкт нормозастосування. Цим зовсім не заперечується, що те чи інше положення закону можна зрозуміти краще, звернувшись до його витоків, застосувавши для цього історичний і телеологічний способи тлумачення. Наведені у статті приклади з практики лише підтверджують, що значення цих способів тлумачення не варто перебільшувати, оскільки положення закону дуже часто не дають відповіді про намір законодавця або якщо й дають, то переважно не можуть бути застосовані так, як це задумував законодавець. З огляду на це, значну увагу приділено складнощам інтерпретації тексту закону із застосуванням методології герменевтичного трикутника. Водночас наголошено на тому, що загальний методологічний підхід до взаємовідносин між інтерпретатором, автором тексту закону – законодавцем і самим текстом, який випливає зі сформульованої творцем теорії інтерпретації в дусі герменевтичних ідей Ф. Шляйєрмахером головної мети герменевтичного методу – інтерпретатор повинен зрозуміти автора і його працю краще, ніж він сам її розуміє, – може бути застосований під час юридичного тлумачення норм законів (інших нормативних актів). Він конкретизований у відомому висловлюванні Г. Радбруха, згідно з яким інтерпретатор може розуміти закон краще, ніж його творці, а сам закон може бути мудрішим за його розробників. Щоправда, для цього юрист-інтерпретатор повинен мати вміння аналізувати як сам текст закону, так і той контекст, у якому закон функціонує, – все розмаїття життєвих і юридичних питань, які постають перед інтерпретатором під час юридичного тлумачення. У тлумаченні норм законів (інших нормативних актів) найяскравіше проявляється креативність інтерпретаторів, тобто здатність відхилятися від стереотипів мислення, бачити проблеми під нетрадиційним кутом зору і вирішувати їх нестандартним способом у межах верховенства права. Важливе значення у формуванні такої креативності має суттєве підвищення професійної майстерності юристів, значну роль у якій відіграє формування у них непозитивістського стилю мислення.Item Принцип чесних виборів у виборчому праві України(2013) Ключковський, ЮрійПропонується розуміння принципу чесних виборів у широкому й у вузькому значеннях. У широкому значенні цей принцип вимагає дотримання міжнародно-визнаних стандартів демократичних виборів як основних принципів виборчого права; вузьке розуміння принципу чесних виборів є вимогою нефальсифікованих виборів. Розглянуто законодавчі та правозастосовні проблеми реалізації цього принципу. Стверджується важливість ясного та чіткого законодавчого регулювання виборчих процедур для забезпечення юридичної визначеності та звуження надмірної дискреційності повноважень виборчих комісій. Показано, що окремі рішення, прийняті напередодні та під час виборчого процесу парламентських виборів 2012 p., призвели до істотного порушення принципів загального то рівного права голосу. Розглянуті деякі проблеми дотримання загального і рівного пасивного виборчого права. Підкреслена роль спеціальних "норм-запобіжників" для гарантування чесної процедури підрахунку голосів. Наслідки відсутності належного регулювання процедури встановлення результатів голосування окружними виборчими комісіями засвідчують необхідність вдосконалення законодавчо встановлених виборчих процедур з метою забезпечення дотримання принципу чесних виборів.Item Виборча система України в контексті вимог верховенства права(2013) Козюбра, МиколаУ статті аналізуються стан та перспективи реформування виборчої системи України. Основна увага у ній зосереджена на визначенні критеріїв вибору виборчої системи. Окрім політичних критеріїв, на які зазвичай посилаються політологи та фахівці в галузі виборчого права, великого значення у цьому процесі, на думку автора, набувають вимоги верховенства права — визначеність, передбачуваність, пропорційність, конституційність, законність. У зв'язку з цим у статті обґрунтовується необхідність дотримання цих вимог вже на етапі вибору виборчої системи та запровадження відповідного виборчого бар'єру у разі обрання пропорційної чи змішаної системи. Послідовне втілення вказаних вимог у життя є запорукою забезпечення вільного волевиявлення виборців, стабільності виборчої системи та реалізації основних функцій виборів — легітимації влади, селекції політичного керівництва країни, "барометру" політичного життя. На завершення статті робиться висновок, що з позицій утвердження верховенства права найприйнятнішою у нинішніх конкретно-історичних умовах України є пропорційна виборча система з відкритими списками, необхідність запровадження якої вже давно обстоюється більшістю вітчизняних конституціоналістів, проте гальмується певними політичними силами, представленими у парламенті.Item Активне виборче право : теоретичний аспект(2013) Савенко, МиколаУ статті зроблена спроба поглибленого дослідження поняття, змісту та обсягу активного виборчого права. Воно визнається субінститутом генерального інституту виборів та основного інституту виборчого права галузі конституційного права, пропонується його визначення та розширений перелік суспільних відносин, що входять до предмета його регулювання Також проаналізовано різноманітні підходи до розуміння поняття "активне виборче право", наведено полеміку щодо повноти розкриття його сутності і значення, зокрема таких як право голосу, право обирати, обирати і брати участь у референдумах та інших публічних зборах, запропоновано авторську його дефініцію. Зокрема, пропонується розглядати активне виборче право в об'єктивному значенні як врегульовані нормами права суспільні відносини, пов'язані з участю громадян у формуванні виборних органів, та як суб'єктивне право, що складається із сукупності правомочностей у виборчому процесі на всіх його стадіях щодо вчинення не заборонених законом дій, спрямованих на обрання на виборну посаду бажаної особи, і забезпечують можливість брати участь у виборах. Значна увага зосереджена на характеристиці змістовних елементів та обсязі активного виборчого права і чинників, що впливають на них, особливо щодо їх звуження. Не залишено також поза увагою питання суб'єктів активного виборчого права та умов набуття ними дієздатності.Item Нерозгадані таємниці права(2022) Козюбра, МиколаУ статті здійснено спробу визначити підходи до пояснення та запропонувати напрями пошуку відповіді на одну з найзагадковіших теоретичних і практичних таємниць права: чим пояснити, що за відсутності єдиного його розуміння, а нерідко й самого слова "право" або його аналога в лексиконі багатьох народів, одні й ті самі юридичні проблеми в різних правових системах вирішують переважно однаково? Попри відносно давнє звернення уваги в західному правознавстві на цю проблему, переконливого теоретико-правового її пояснення до цього часу немає. У зв’язку з цим у статті піддано критичному аналізу найпоширеніші в правознавстві підходи до пояснення процесів зближення правових систем у сучасному світі – їх інтеграції й акультурації. Не заперечуючи активізації впливу цих процесів на національні правові системи, водночас наголошується на тому, що вони неспроможні дати задовільну відповідь на поставлене запитання. Її потрібно шукати в набагато глибших пластах історії права – спільних для всіх правових систем фундаментальних властивостей феномену, який ми іменуємо правом. Такою властивістю для права є категорія справедливості, яка уособлює його сутність. Незважаючи на те, що до поняття справедливості та її відносин з правом найчастіше звертаються в Європі, особливо фундатори й прихильники доктрини природного права, використання справедливості чи аналогічних з нею категорій (їхні назви можуть варіювати залежно від мовних особливостей народів) поширюється далеко за межі Європейського континенту. Вони сягають своїм корінням ще Стародавнього Сходу, Єгипту і Вавилону. Згадки про справедливість можна знайти в ранньому християнстві та інших релігіях: буддизмі, індуїзмі, ісламі тощо. Це дає підстави стверджувати, що справедливість є категорією всезагальною. Проте саме по собі поняття справедливості є доволі відносним і динамічним, тому покладатися на неї як на безпосередній регулятор поведінки людей, звісно, не можна. Право, хоч явище також динамічне, все ж потребує більш визначених і стабільних орієнтирів. Ними для всіх правових систем та їхніх сімей є універсальні принципи права, в яких справедливість знаходить своє розгорнуте втілення. Поки що вони належним чином теоретично не осмислені в правознавстві, проте саме їх виявлення відкриває можливості для переконливого пояснення названої загадки права.Item Верховенство права та соціальна держава: пошук шляхів подолання суперечностей(2022) Цельєв, ОлексійЗ часів закріплення в Основному Законі України дороговказу на розбудову соціальної держави та дію верховенства права доктринальна дискусія щодо змісту цих концептів не припиняється. Теоретики права, конституціалісти, правники галузевого спрямування досліджують різноманітні проблемні питання, пов’язані як із верховенством права, так і з соціальною державою. Такі дослідження переважно стосуються кожного концепту, взятого окремо. Діапазон наукового пошуку дуже широкий – від спроб сформулювати вичерпне визначення до намагань надати універсальний перелік ознак (складників) кожного з названих явищ. Проте не так багато вітчизняних дослідників звертають увагу не на окремість доктрин соціальної держави та верховенства права, а на суперечності між ними. Ці суперечності закладено в їхній глибинній сутності, і в їхньому практичному вимірі вони можуть перешкоджати розвитку як соціальної держави, так і верховенства права. Утім, євроатлантична цивілізація, частиною якої бачить себе і Україна, невпинно рухається в бік соціалізації держав і розбудови верховенства права. Не скрізь цей процес відбувається з однаковим успіхом. Україна належить до тих держав, які радше декларують цей намір. Такому стану речей є багато пояснень, але автор цієї статті зосереджується тільки на одному з них, а саме на необґрунтованому втручанні державних інститутів у вільний розвиток суспільства на засадах поваги до прав людини та верховенства права.Item Права людства : монографія(2020) Іванків, ІринаУ монографії досліджуються права людства як особливі солідарні права третього покоління, які включають право на мир, на здорове довкілля та на сталий розвиток, а також наявні та потенційні механізми їх захисту. Кожне із зазначених прав людства є одночасно фундаментом для існування прав людини та своєрідною "парасолькою", що захищає їх від порушень. Права людства є логічним продовженням прав першого та другого покоління, розвиваючи та доповнюючи їх. Ця монографія є першим у юридичній науці комплексним загальнотеоретичним дослідженням прав людства та їх взаємозв’язку з правами людини. Книга адресована науковцям, викладачам, студентам правничих закладів вищої освіти, а також усім, хто цікавиться розвитком ідей прав людини та філософії права.Item Людська гідність як важливий фактор розширення горизонтів дії права(2021) Матвєєва, ЮліяТези доповіді учасника Всеукраїнського круглого столу з міжнародною участю "Фундаментальні проблеми юриспруденції ІІІ. Межі права", (м. Харків, 28-29 травня 2021 р.)Item Мірило верховенства права (правовладдя) національного рівня: практика України(2021) Венгер, Володимир; Головатий, Сергій; Заєць, Анатолій; Звєрєв, Євген; Козюбра, Микола; Матвєєва, Юлія; Цельєв, ОлексійВидання підготовлено в межах спеціального дослідження, що його провели експерти Центру дослідження проблем верховенства права та його втілення в національну практику України Національного університету "Києво-Могилянська академія" за підтримки проєкту Офісу Ради Європи в Україні "Підтримка конституційних і правових реформ, конституційне правосуддя та допомога Верховній Раді у проведенні реформ, спрямованих на підвищення її ефективності" в рамках Плану дій для України на 2018-2021 роки.Item Принципи конституційного права(2021) Козюбра, МиколаРозділ 2 підручника "Конституційне право" / за загальною редакцією М. І. Козюбри./ Ю. Г. Барабаш, О. М. Бориславська, В. М. Венгер, М. І. Козюбра, А .А. Мелешевич. - К.: Ваіте, 2021. – 528 с.Item Вступ(2021) Козюбра, МиколаВступ до підручника "Конституційне право" за загальною редакцією М. І. Козюбри.Item Конституціоналізм, конституція, конституційне право та їхні взаємозв'язки: загальна характеристика(2021) Козюбра, МиколаРозділ 1 підручника "Конституційне право" за загальною редакцією М. І. Козюбри.Item Реалізація й охорона конституції(2021) Венгер, ВолодимирРозділ 6 з підручника "Конституційне право" за загальною редакцією М. І. Козюбри.Item Політичні партії: конституційні засади функціонування(2021) Венгер, Володимир; Мелешевич, АндрійПідрозділ 4.4 з підручника "Конституційне право" за загальною редакцією М. І. Козюбри.Item Вибори як ключова форма безпосередньої демократії: конституційні засади(2021) Венгер, Володимир; Мелешевич, АндрійПідрозділ 4.2 підручника "Конституційне право" за загальною редакцією М. І. Козюбри.Item Фінансово-правова природа послуг на платіжному ринку(2022) Лобач, Ольга; Кравченко, НаталіяЗдійснено огляд правового регулювання українського платіжного механізму і проаналізовано його осучаснення в умовах зміни правозастосування на фінансовому (в тому числі платіжному) ринку під впливом цифровізації суспільних відносин, зокрема: з’ясовано характер правовідносин на ринку платіжних послуг, досліджено зміст і правову природу платіжних послуг як фінансово-правової категорії; платіжну послугу кваліфіковано основою правового платіжного механізму; підкреслено, що платіжна послуга у правовому вимірі є явищем міжгалузевим і регулюється нормами цивільного, господарського, фінансового, банківського, валютного права тощо, а діяльність із надання платіжних послуг за своєю правовою природою має ознаки як публічно-правових (регуляторних), так і цивільно-правових відносин. Зроблено висновок, що елементи, які структурують законодавчу дефініцію "платіжна послуга", свідчать, що в її основу покладено суб’єктний і функціональний критерії, які, будучи об’єднаними в цій правовій конструкції, формують предмет діяльності надавача платіжних послуг — виконання / супроводження платіжних операцій. Запропоновано доповнити наявну доктринальну класифікацію платіжних послуг за додатковими критеріями, які дозволяють характеризувати їхні (послуги) як систему взаємопов’язаних елементів, що охоплюються діалектикою цілого і частини, загального та окремого. На основі правового аналізу легальної дефініції "платіжна послуга" запропоновано доктринальне його визначення: платіжні послуги — це діяльність (самостійна або із залученням комерційних агентів) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, банків (згідно з банківською ліцензією) і визначених законодавцем суб’єктів господарювання (на підставі ліцензії на включення до реєстру) із виконання та/або супроводження платіжних операцій з використанням сучасних платіжних інструментів на договірних засадах із споживачем таких послуг за рахунок власних чи отриманих у кредит від надавача коштів із дотриманням вимог щодо їх відокремлення і збереження. Висловлено гіпотезу щодо структури нової моделі правового платіжного механізму, зроблено висновок про формування нової парадигми платіжного механізму та його правового регулювання з урахуванням цифровізації відносин у сфері платіжних послуг. Наголошено, що платіжний механізм має центруватися на споживачеві платіжних послуг — захисті його прав та інтересів. Визначено окремі напрями подальшої дослідницької роботи щодо правового механізму платежів, платіжного ринку, платіжних послуг.Item Етичні та психологічні аспекти взаємодії учасників дистанційного освітнього процесу(2021) Матвєєва, ЮліяУ сучасних умовах обмежень прав людини, зумовлених запровадженням карантину через розповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19, перед людством постало багато нових викликів. Одним із найбільш масштабних та неочікуваних за своїми наслідками став повний перехід освітнього процесу в онлайн-середовище. Таким чином, дистанційна освіта стала новою безумовною реальністю, а виявлення її етичних та психологічних особливостей, а також вироблення практичних порад для учасників освітнього процесу через технічне посередництво в умовах он-лайн є вкрай важливим та перспективним напрямом сучасних дискусій про якість навчання. Саме такими міркуваннями зумовлена актуальність вибору цієї теми. У статті йдеться про специфіку онлайн-спілкування – комунікацію учасників освітнього процесу через технічне посередництво. Особливу увагу приділено такому поняттю, як "нетикет" – сукупність етичних правил електронної взаємодії. Серед цих правил виділяють правила лінгвістичного характеру (культура мови онлайн-комунікації), а також власне етичні та юридичні правила. Йдеться про повноту, достовірність, точність та актуальність інформації у мережі Інтернет, а також про дотримання юридичних аспектів інформації в онлайн-просторі: забезпечення права особи на захист конфіденційної інформації, авторських прав та ін. Окрім того, розкриваються деякі аспекти діяльності юридичних клінік закладів вищої освіти України в онлайн-умовах. Щодо психологічних особливостей онлайн-спілкування, то важливою проблемою виділяється комунікаційний бар’єр, тобто наявність технічного посередництва створює певні перепони для вільного навчання. Існують різні психологічні бар’єри спілкування: семантичний бар’єр пов’язаний з уживанням різних значень того самого поняття; стилістичний бар’єр виникає за невідповідності стилів мовлення; логічний бар’єр з’являється тоді, коли логіка міркування, запропонована комунікатором, дуже складна. Комунікативний бар’єр може перерости й у бар’єр відносин. Отже, особливого значення набуває постійний зворотний зв’язок у відносинах "студент – викладач". Складною проблемою у процесі дистанційного навчання є система оцінювання знань студентів. В умовах спілкування через технічне посередництво непросто адекватно оцінити справжні досягнення слухачів, тому важливою порадою може стати спільне зі студентами розроблення критеріїв і правил оцінювання. Вироблені під час дослідження практичні поради та рекомендації, а також розроблені критерії оцінювання роботи студентів на дистанційних заняттях були впроваджені авторкою впродовж 2020–2021 навчального року у процесі викладацької діяльності на факультеті правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".Item Основні цінності європейського конституціоналізму та їх втілення у Конституції України: досягнення і виклики(2021) Козюбра, МиколаМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції на тему: "Конституція 1996 року: Україна в системі координат Європейського конституціоналізму", м. Київ, 24 червня 2021 р.Item Справа Тео про законні очікування при тлумаченні міжнародних договорів. Уроки для України(2021) Звєрєв, ЄвгенСтаття присвячена аналізу знакової справи Тео, вирішеної Високим Судом Австралії у 1995 році, яка підняла питання тлумачення поняття законних очікувань від ратифікованих міжнародних договорів, які, однак, не були введені в національне законодавство Австралії, та статусу таких нормативно-правових актів у національному законодавстві цієї держави. Стаття виділяє важливі уроки від цієї справи для України, а також аналізує сучасні українські проблеми тлумачення поняття законних інтересів від міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та статусу цих нормативно-правових актів в національному законодавстві України і надає практичні поради щодо їх тлумачення і застосування.