Language personalities in British parliamentary discourse

Loading...
Thumbnail Image
Date
2017
Authors
Zernetsky, Pavlo
Riabokon, Hanna
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті наведено аналіз мовних особистостей основних учасників парламентських дебатів у Пала- ті громад Британського парламенту на основі опису комунікативних особливостей побудови та роз- гортання їхнього дискурсу. Подано детальну класифікацію мовних особистостей, створену на основі їхніх дискурсивних особливостей. Автори визначають основні сигматичні, семантичні, прагматичні та синтактичні фактори, що зумовлюють тип мовленнєвої особистості та визначають чотири основні типи дискурсу, на основі переважання кожної із зазначених складових. З кожним із чотирьох типів дискурсу – знання, бажання, повинності та можливості – відповідно асоціюється певна сила мовленнєвого впливу, а саме, аргументуюча, мотивуюча, прагматична та акумулююча. Дискурс знання оперує фактами і покликаний сформувати у адресата чітке розуміння, які дії тре- ба зробити для досягнення певної мети, зважаючи на стан речей; при цьому автор дискурсу (адре- сант) надає детальну аргументацію для сформування відповідного переконання у адресата. Дискурс бажання застосовує силу мотивації, тобто оперує фактами (подіями, явищами), реально або гіпоте- тично пов’язаними з особистістю адресата, з тим, щоб мотивувати його на повторення/неповто- рення певного попереднього життєвого досвіду. Дискурс повинності є найбільш прагматично орієн- тованим і надає вказівки щодо того, що і як має бути зроблено, особливо не концентруючись на наданні аргументів та сформуванні бажання адресата для здійснення вказаних мовленнєвих/немов- леннєвих дій. Дискурс можливості спирається на дію акумулюючої сили, спрямованої на отримання від адресата інформації будь-якого виду і спрямований на встановлення можливості адресанта вико- нати мовленнєву/немовленнєву дію, яка вимагається автором дискурсу. На основі переважання тієї чи іншої сили мовленнєвого впливу, можна визначити тип дискурсу мовної особистості, а переважання різних типів дискурсу у мовленнєвій діяльності парламентарів визначає їхній тип. На основі аналізу дискурсу основних учасників дебатів британського парламен- ту – спікера, парламентарів та членів уряду – було визначено, що для мовленнєвої діяльності спікера характерний дискурс повинності, у мовленнєвій діяльності парламентарів переважають мотивуюча та акумулююча сили, а дискурс членів уряду вирізняється переважанням аргументуючої сили.
he article presents the analysis of language personalities of main participants of British parliamentary discourse (Speaker, Member of Parliament, and Member of Government) in the Houses of Commons of British Parliament. The article gives a developed classification of language personalities on the basis of their discoursive features, i. e. the prevalence of one or several main forces of speech influence: argumentative, motivative, regulative, or accumulative. The authors define basic sigmatic, semantic, pragmatic, and syntactic factors that determine the type of language personality.
Description
Keywords
discourse, speech activity, parliamentary debates, language personality, pragmatics, semantics, sigmatics, syntactics, дискурс, мовленнєва діяльність, парламентські дебати, мовна особистість, прагматика, семантика, сигматика, синтактика
Citation
Zernetsky P. Language personalities in British parliamentary discourse / Pavlo Zernetsky, Ganna Riabokon // Магістеріум. - 2017. - Вип. 66: Мовознавчі студії. - С. 37-42.